2022 рік, на превеликий жаль, можна упевнено назвати сезон недозбираних кукурудзи і соняшнику. Нині експерти називають різні дані щодо обсягів цих культур, котрі ще лишилися в полі. Найбільш песимістичні оцінки свідчать про 40% незібраної кукурудзи та 20% соняшнику.
Станом на початок листопада в Україні залишаються незібраними великі масиви кукурудзи. До вже традиційних організаційних проблем, спричинених нестачею збиральної і логістичної техніки, цьогоріч додалися наслідки рашистського вторгнення. Окрім того – несприятливі погодні умови у вересні та на початку жовтня, котрі унеможливили нормальний початок збирання врожаю.
Кукурудза традиційно потребує високих норм внесення азоту. Навесні у регіонах із достатнім зволоженням технологія вирощування цієї культури передбачає застосування 300–400 кг/га селітри, карбаміду, КАС або ж інших азотовмісних добрив. Проте очевидно, що за нинішніх економічних реалій абсолютній більшості фермерів це не по кишені. В такому разі слід уважніше придивитися до особливостей споживання азоту королевою полів.
Цьогоріч кукурудза вочевидь не перебуває у фаворі українських фермерів. Саме за рахунок цієї культури було розширено площі під ярою пшеницею та соєю, що цілком логічно. Адже королева полів потребує високих витрат пального на збирання та сушіння зерна й, окрім того, утруднює і без того натягнуту, як струна, логістику воєнного часу.
Значна частина вітчизняних агровиробників була змушена істотно обмежити витрати на вирощування ярих культур, зокрема кукурудзи. Причиною цього став як дефіцит пального, запчастин і міндобрив, так і негаразди з фінансами через неможливість реалізувати торішній урожай
Моніторинг шкідників є дуже важливим у захисті, вирощуванні кукурудзи. За його результатами ухвалюють головне рішення про призначення або скасування захисних заходів за критерієм економічного порога шкідливості. Мета моніторингу — прогноз й ухвалення рішення
Кукурудза сьогодні є стратегічною культурою, яку вирощують майже в усіх кліматичних зонах України. Насичення сівозміни кукурудзою та відсутність системи інтегрованого керування шкідниками сприяють збільшенню кількості шкідників і розвитку їхньої резистентності до наявних діючих речовин. Це, своєю чергою, призводить до суттєвих втрат урожаю та зниження частки валового врожаю культури. За різними даними ці втрати можуть становити від 12 до 25%. Тож сьогодні вдосконалення системи захисту рослин за допомогою сучасних ефективних рішень для отримання високих і якісних урожаїв є доволі актуальним.
Протягом 2018–2020 рр. науковці Інституту зернових культур вивчали вплив ширини міжрядь і гербіцидів на водний режим ґрунту, динаміку розвитку пізніх генерацій бур’янів, урожайність кукурудзи
Цариця полів особливо потребує захисту від конкурентів за поживні речовини та вологу. І раніше боротьба з бур’янами в посівах кукурудзи складалася не завжди просто. А нині, в умовах воєнного стану, вона стала справжнім випробуванням для аграріїв. До того ж у країні спостерігається серйозний дефіцит ЗЗР. То ж далеко не завжди можна застосувати ефективні перевірені рішення. Доводиться експериментувати не від хорошого життя, але рішення в агрозахисників є.
Як правильно повестися аграрію в ситуації, коли не вдається посіяти ярі культури в оптимальні агротехнічні терміни
