Ріпак: за ранньої сівби густоту знижують до 30 рослин

Липневі дощі залишили в південних областях вологу на глибині, достатній для сходів, і частина господарств уже вийшла в поле. Проблема в тому, що за раннього строку та доброго зволоження рослина розвивається швидше, ніж потрібно, — і те, що восени виглядає як сильний посів, навесні може виявитися найслабшою ланкою. Регулюють це не препаратами, а нормою висіву.

Оптимальним строком сівби озимого ріпаку вважається період із середини серпня до початку вересня, зазначають фахівці компанії KWS. Проте за ранньої сівби та сприятливих умов рослина часто розвиває понад дванадцять справжніх листків, і тоді цільова густота стояння не повинна перевищувати 40 рослин на квадратний метр. За точного висіву з оптимальним розподілом орієнтуються на ще нижчий показник — від 25 до 30 рослин на квадратний метр.

Логіка тут зворотна до звичної: чим раніше й краще розвиватиметься посів, тим рідшим він має бути. За пізньої сівби або складних умов рослина встигає сформувати не більше восьми листків, і в цьому разі потрібна густота становить 30–45 рослин на квадратний метр — тобто вища, ніж за раннього строку.

Переросла рослина гірше зимує

Причина обмеження густоти лежить у фізіології зимівлі, а не в конкуренції за живлення. Рослини, які входять у зиму з кількістю листків більшою за десять, здатні найповніше реалізувати потенціал продуктивності — проте їхня морозостійкість невисока.

Такі посіви занадто легко відновлюють вегетацію протягом м'якої зими й витрачають багато цукрів на підтримання життєдіяльності, тоді як температура повітря залишається надто низькою для ефективного фотосинтезу, і надходження органічної речовини не відбувається. Фахівці компанії DEKALB зазначають, що надранні липневі терміни сівби в західних і північних областях Правобережжя можливі лише з окремими гібридами, стійкими до переростання.

Загущення посилює цей ефект. У щільному стеблостої рослини витягуються, конус наростання піднімається над поверхнею ґрунту, гірше розвивається коренева система, зростає ураження хворобами та ризик випадання окремих рослин навесні.

Орієнтир для перевірки в полі

Норму висіву обмежують і в масовому вимірі: не рекомендовано висівати понад 5–5,5 кг насіння на гектар. За раннього висівання перевищення цієї межі посилює загрозу передчасного стеблування, а за пізнього — навпаки, знижує зимостійкість через слабкий розвиток рослин.

Перевірити фактичну густоту можна без спеціальних розрахунків. За широкого міжряддя 35–45 сантиметрів на погонному метрі має бути не більше шести-восьми рослин, а оптимальна відстань між рослинами в рядку становить 12–15 сантиметрів. Якщо після сходів відстань виявиться меншою, посів загущений, і надолужити це вже нічим.