Біогенне навантаження: скільки поживних речовин виносить озимий ріпак із ґрунту

Балансовий метод — основа розрахунку доз мінеральних добрив під запланований урожай. Для цього необхідно знати, скільки поживних речовин рослина забирає з ґрунту з урожаєм як основної, так і побічної продукції

Ріпак вимогливий до умов живлення

Ріпак озимий вимогливий до умов живлення і має високе винесення елементів, як порівняти з іншими культурами. В. В. Лихочвор стверджує, що ріпак вимагає родючих ґрунтів, оскільки на формування 1 т насіння потребує: азоту 50–70 кг, фосфору — 25–35, калію — 40–70, кальцію — 40–70, магнію — 7–12, бору — 0,08–0,12, сірки — 20–25 кг, що у 3–5 разів більше, ніж для зернових культур. Аналогічні дані отримали й інші дослідники: N — 64 кг/т, Р₂О₅ — 22, К₂О — 32 кг/т.

За даними Д. Шпаара, за різних умов вирощування вміст біогенних елементів у насінні змінювався у межах 2,7–3,9% для азоту, 1,6–2,0 — для фосфору, 0,9–1,1 — для калію, у соломі — 0,6–0,8%, 0,2–0,4 і 2,0–3,0% відповідно, що вплинуло на їх винесення, що становило 80–240 кг/га азоту, 25–60 — фосфору, 20–40 кг/га калію.

Розробка диференційованого винесення біогенних елементів основною й побічною продукцією ріпаку озимого, залежно від агроресурсного навантаження, дозволить у процесі агропромислового виробництва вирішувати питання, пов’язані з колообігом поживних речовин для створення оптимальних рівнів живлення рослин, підвищення родючості ґрунту.

Виходячи з цього, актуальним є вивчення можливостей оптимізації умов живлення ріпаку озимого у сівозміні на дерново-підзолистому ґрунті шляхом його окультурення на основі удосконалення систем удобрення та хімічної меліорації.

Мета досліджень — встановити нормативні показники винесення біогенних елементів основною й побічною продукцією ріпаку озимого, залежно від удобрення та вапнування.

Схема досліду складалася з таких варіантів: без добрив (контроль); N₁₂₀P₉₀K₁₂₀ — фон; фон + СаMg(CO₃)₂ (1,0 Нг); фон + СаMg(CO₃)₂ (1,0 Нг) + S₄₀; фон + СаMg(CO₃)₂ (1,0 Нг) + S40 + мікродобриво; фон + СаMg(CO₃)₂ (1,5 Нг); фон + СаCO₃ (1,0 Нг).

Унесення мінеральних добрив

Мінеральні добрива вносили згідно зі схемою досліду у формі аміачної селітри, амофосу, калію хлористого. Хімічні меліоранти застосовували перед закладанням стаціонарного досліду у формі доломітового (СаMg(CO₃)₂) і вапнякового борошна (СаСО₃), 1 Нг доза, встановлена за рівнем гідролітичної кислотності, відповідала 4,6 вапнякового та 3,8 т/га доломітового борошна.

Азотні (N₃₀), фосфорно-калійні та сірковмісні (S₄₀) добрива вносили під основний обробіток ґрунту, N₉₀ — у ранньовесняне підживлення. Позакореневе підживлення посівів мікродобривом Нутрівант Плюс олійний (2 кг/га) проводили у фазу весняної розетки та бутонізації.

_______________________

Добрива помітно впливають на вміст елементів живлення в тканинах рослин, змінюючи умови живлення, активізуючи й пришвидшуючи темпи їх накопичення

_______________________

Упродовж досліджень установлено певні закономірності у вмісті елементів живлення в основній і побічній продукції ріпаку озимого, залежно від особливостей удобрення, різних видів і доз вапнякових меліорантів. Добрива помітно впливають на вміст елементів живлення в тканинах рослин, змінюючи умови живлення, активізуючи й пришвидшуючи темпи їх накопичення. Доведено, що вміст азоту в насінні коливався в межах 3,05–3,56%. Застосування на фоні N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ доломітового борошна зумовило підвищення цього показника до 3,28–3,46%, а в поєднанні з S₄₀ та S₄₀ + мікродобриво до 3,51 і 3,56% відповідно, тоді як за внесення вапнякового борошна вміст азоту становив 3,49%.

Аналогічну закономірність спостерігали в зміні вмісту фосфору і калію в насінні ріпаку озимого. Збільшення вмісту фосфору й калію до 0,94 і 1,15% та 0,95 і 1,12% відповідно помічено за внесення доломітового борошна 1,0 дози НГ + S₄₀ та в поєднанні з мікродобривом на фоні N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀.

Порівняння дії доломітового і вапнякового борошна на вміст елементів живлення в насінні показало, що СаСО₃ забезпечив дещо вищий уміст азоту 3,49 і калію 1,17%, тоді як уміст фосфору був нижчим на 0,01%. У побічній продукції ріпаку озимого найбільший уміст азоту 1,21 і 1,24%, фосфору 0,30 і 0,35%, калію 1,47 і 1,52% відповідно спостерігали за внесення доломітового борошна у дозі 1,0 НГ + S₄₀ та в поєднанні з мікродобривом Нутрівант Плюс олійний (2 кг/га). Слід зазначити, що підвищення дози доломітового борошна з 1,0 до 1,5 НГ спричинило зменшення вмісту в соломі азоту, фосфору і калію.

Окультурення ріпаку озимого впливає на його врожайність

Проведені дослідження показали, що застосування мінеральних добрив та вапнування значно змінювали основні фізико-хімічні властивості ґрунту, в результаті чого відбулася диференціація ділянок за кислотністю в межах pНkcl 3,90–5,65. Зокрема, без внесення добрив і хімічних меліорантів у середньому за роки досліджень урожайність насіння та соломи становила 0,82 і 2,32 т/га відповідно.

Це свідчить, що такі ґрунти є малопридатними для вирощування культури без попереднього поліпшення поживного режиму та проведення комплексу агрохімічних заходів. Так, застосування мінеральних добрив N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ хоча і зумовило підкислення ґрунту, проте врожайність насіння становила 1,27 т/га, соломи — 3,70 т/га. Тільки внесення хімічних меліорантів сумісно з удобренням забезпечило зміну інтервалу кислотності до слабокислої та нейтральної реакції ґрунтового розчину, що сприяло підвищенню врожайності насіння до 1,90–2,89 т/га, соломи — 4,41–5,72 т/га та формування відношення насіння до побічної продукції на рівні 1,95–2,32. Найвищу врожайність продукції 2,89 т/га насіння і 5,72 т/га соломи отримано за внесення 1,5 Нг доломітового борошна на фоні N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀. Дослідженнями встановлено, що врожайність соломи змінювалася з тією самою закономірністю, що й насіння.

За порівняння впливу на врожайність ріпаку озимого доломітового та вапнякового борошна у дозі 1,0 НГ встановлено, що вищу врожайність насіння на 2,6% і соломи 13,5% забезпечило застосування доломітового борошна СаMg (СО₃)₂. Це, ймовірно, пов’язано з наявністю в ньому крім кальцію також і магнію, який є дефіцитним на легких ґрунтах.

_______________________

Винесення елементів живлення з ґрунту врожаєм сільськогосподарських культур є важливою статтею їх балансу й одним із критеріїв оцінювання ступеня виснаження ними ґрунту

_______________________

Винесення елементів живлення з ґрунту врожаєм сільськогосподарських культур є важливою статтею їх балансу й одним із критеріїв оцінювання ступеня виснаження ними ґрунту. Серед чинників, що впливали на зміну винесення поживних речовин продукцією ріпаку озимого, є добрива та хімічні меліоранти.

У результаті аналізу даних зазначено, що вміст азоту (25 кг/га) був найнижчим у варіанті без добрив, тоді як за внесення N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ (фон) цей показник збільшився в 1,6 раза. Застосування доломітового і вапнякового борошна в дозі 1,0 НГ сприяло його зростанню в 3,2–3,9 раза до контролю. Найвище винесення азоту 98,6 кг/га було за внесення дози 1,5 НГ доломітового борошна на фоні удобрення.

Винесення фосфору насінням ріпаку озимого залежало від досліджуваних чинників і коливалося в межах 10,8–26,0 кг/га, воно було вищим в 1,7–4,0 раза проти контролю (без добрив). Найбільше винесення 26 кг/га цього елемента спостерігалося на фоні удобрення з унесенням 1,5 НГ доломітового борошна. Винесення калію насінням ріпаку з неудобреного варіанта становило 8,6 кг/га, тоді як удобрення та вапнування сприяло його підвищенню в 1,6–3,9 раза. За внесення зазначеної дози доломітового борошна спостережено найвище винесення калію 33,5 кг/га.

Досліджено, що на контролі без добрив винесення азоту соломою становило 24,1 кг/га. Внесення мінеральних добрив підвищувало його в 1,6 раза. Максимальне винесення 65,3 кг/га помічено за застосування доломітового борошна 1,5 НГ дози на фоні удобрення.

Винесення фосфору підвищувалося у 2,7–3,4 раза за хімічної меліорації та удобрення, порівнюючи з контролем без добрив, та в 1,8–2,1 раза до фону. Найбільше значення цього показника 17,6 кг/га було за 1,0 НГ доломітового борошна в поєднанні із сірковмісними добривами та мікродобривом Нутрівант Плюс олійний (2 кг/га).

Винесення калію соломою ріпаку озимого на контролі становило 31 кг/га, тоді як удобрення сприяло його підвищенню в 1,7 раза. Більше винесення калію 77,4 кг/га спостерігалося на варіанті 1,5 дози НГ доломітового борошна, що перевищувало контроль у 2,5 раза, а удобрення (фон) — в 1,5 раза.

Аналізуючи дані господарського винесення поживних елементів на дерново-підзолистому ґрунті ріпаком озимим у сівозміні, встановлено, що за внесення доломітового борошна у дозі 1,0 НГ у поєднанні із сіркою й мікродобривом та 1,5 НГ на фоні удобрення помічено максимальне господарське винесення: азоту — 156,7 і 163,9 кг/га, фосфору — 42,8 і 40,3 кг/га, калію — 106,1 і 110,9 кг/га. Найменшим воно було на варіанті без добрив і становило: азоту 49,1 кг/га, фосфору 11,6 кг/га, калію 39,6 кг/га.

Унесення N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ та 0,5 дози НГ доломітового борошна збільшувало винесення азоту, фосфору та калію на формування одиниці врожаю щодо контролю без добрив на 5,6 і 8,3%, 6,3 і 15,5% та 8,9 і 4,6% відповідно.

На варіантах удобрення та хімічної меліорації витрати на 1 т врожаю азоту, фосфору та калію варіювали в межах відповідно 56,7–59,1 кг, 13,9–16,1 кг і 38,4–40,1 кг.

Висновки

В умовах Західного Полісся в короткоротаційній сівозміні на дерново-підзолистому ґрунті залежно від удобрення і різних доз хімічних меліорантів оновлено нормативи винесення біогенних елементів за вирощування ріпаку озимого. Встановлено, що застосування вапнякових меліорантів на фоні N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ забезпечило значне підвищення врожайності насіння ріпаку озимого на 1,08–2,07 т/га, соломи — на 2,09–3,40 т/га до контролю (без добрив) та формування відношення насіння до побічної продукції на рівні 1,95–2,32. Уміст елементів живлення в основній і побічній продукції, залежно від доз удобрення та вапнування, коливався в межах у насінні 3,17–3,56% азоту, 0,85–0,95% фосфору, 1,09–1,17% калію; у соломі — 1,05–1,24% азоту, 0,22–0,35% фосфору, 1,39–1,52% калію. Найвищий нормативний показник винесення елементів живлення на формування 1 т насіння та відповідної кількості побічної продукції спостерігали за внесення 1,0 дози НГ доломітового борошна із S40 та мікродобривом на фоні N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ і становив 59,1 кг/т азоту, 16,1 кг/т фосфору, 40,1 кг/т калію.

Галина Ровна, старша наукова співробітниця
Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України