Як грамотно дати рослинам фосфор

Питання забезпечення посівів культурних рослин фосфором дуже непросте. Адже цей елемент живлення у складі традиційних мінеральних добрив характеризується надзвичайно низьким відсотком засвоюваності – найчастіше від 9-10% до 20%. Добрива, зі складу яких рослини засвоюють по 27-30% фосфору вже вважаються елітними і мають відчутно вищу вартість.

Річ у тім, що у грунті цей елемент живлення дуже швидко зв’язується ґрунтовими сполуками і переходить у складнодоступні чи взагалі недоступні для рослин форми. Спостерігається справжній парадокс: фосфору у грунті хоч греблю гати, але рослини спроможні засвоїти лише його мізерну частку.

Недостатнє чи неякісне фосфорне живлення рослин – одна із найбільш серйозних перепон для забезпечення стійкості посівів до стресових явищ під час вегетації і передусім до посухи. Адже фосфор безпосередньо відповідає за розвиток кореневої системи рослини – і чим він доступніший для них, тим розгалуженішою та глибшою вона буде, а отже, матиме більше шансів краще пережити посуху і не тільки. Коротше кажучи, без достатньої кількості доступних фосфорних добрив годі і мріяти про якісь стабільні високі врожаї.

______________________

Компенсувати брак доступного фосфору у грунті шляхом листових внесень навряд чи буде ефективним агрозаходом

______________________

При цьому всьому компенсувати брак доступного фосфору у грунті шляхом листових внесень навряд чи буде ефективним агрозаходом. Так, звісно, що можна дати пару кілограмів фосфору на гектар через обприскувач, але ж рослинам цей елемент живлення потрібен десятками та сотнями кілограмів. Та й через листок до коріння може дійти лише незначна частка внесеного мікродобрива, і ще й далеко не у всіх формах фосфору.

Томудо питання належного фосфорного живлення псівів та зниження норми внесення фосфорних добрив слід підходити комплексно.

Нам неодноразово доводилося зустрічати вельми неординарні технології мінерального живлення рослин, в тому числі забезпечення їх фосфором. Так, в одному із господарств Кіровоградщини вже декілька років поспіль вирощують до 40 ц/га соняшнику, витрачаючи буквально 8-10 кг/га фосфору на гектар. У даному разі діюча речовина подається безпосередньо разом із висівом насіння у складі рідкого добрива, разом із азотом та цинком. Отриманий результат по врожайності, особливо ж в плані рентабельності вирощування, зрозуміло виглядає дуже і дуже привабливо.

Однак в плані такого підходу ми б не поспішали із далекосяжними висновками, оскільки рано чи пізно все одно доводиться вносити в грунт велику кількість мінеральних добрив, аби компенсувати виніс елементів живлення.

Проте сама ідея того, що фосфор потрібно подавати рослинам у максимально якісному і доступному стані виглядає дійсно перспективно. Адже правильно приготовані рідкі добрива, подані безпосередньо в зону розташування майбутньої кореневої системи рослин, гарантовано забезпечать хороші результати. І ще й дадуть змогу відчутно заощадити на кількості діючої речовини. Тому локальне внесення міндобрив очевидно має сенс та високу ефективність.

Аналогічно ефективно показує себе і внесення легкорозчинних гранульованих добрив не поруч із насіниною, а на 10-20 сантиметрів нижче. Це забезпечує розвиток кореневої системи молодої рослини в глибину та повноцінне засвоєння діючої речовини.

______________________

Скільки б ми не намагалися замінити гній добривами синтетичного походження, ми все одно не досягнемо успіху

______________________

Знову ж таки варто згадати про органічні добрива. Скільки б ми не намагалися замінити гній добривами синтетичного походження, ми все одно не досягнемо успіху. В тому числі – завдяки тому, що у його складі знаходиться щонайменше, по півтора відсотки легкодоступних фосфору та калію, разом із міріадами корисних мікроорганізмів, які додатково сприяють засвоєнню рослинами елементів живлення.

Тому, розкидавши по полю 40 т/га гною ВРХ, ми не лише створюємо запас відразу ж доступного посівам фосфору, але й створюємо сприятливі умови для засвоєння цього елементу живлення із важкодоступних сполук у грунті. Звісно, що увесь цей процес запрацює не у перший рік після внесення, проте переваги такого підходу є очевидними.

Не варто забувати і про такий досить новий, але ефективний елемент технології як використання фосформобілізуючих бактерій при посіві насіння. Це своєрідні аналоги азотофіксуючих мікроорганізмів, які переводять у грунті фосфор із недоступних сполук в доступні. Нам доводилося спілкуватися із фермерами, котрі практикують таку технологію на різних культурах, зокрема, на кукурудзі і стверджують, що вона дійсно є ефективною.