Невдовзі стартуватиме посівна озимих культур сезону 2026/2027 року. Ріпак залишається однією з найбільш прогнозованих культур у структурі українського рослинництва і вже кілька сезонів поспіль зберігає стабільно високий попит і не втрачає позицій за посівними площами. Незважаючи на погодні виклики, які цього року впливали на розвиток посівів і можуть позначитися на врожайності, інтерес аграріїв до культури залишається незмінним. Тому наразі очікується, що площі під озимим ріпаком не скорочуватимуться і відповідатимуть рівню попередніх років.
На тлі суцільних новин про блокаду портів і падіння цін статистика показує несподіване: зерна продали помітно більше, ніж торік. Пояснення, втім, не таке втішне, як цифра. Аграрії не виграли ринок — вони розвантажували склади, куди рік тому не змогли вивезти врожай.
Одне й те саме поле може давати різницю в урожайності до двох з половиною тонн з гектара, а потреба в азоті між його ділянками різниться на понад двісті кілограмів. Здавалося б, це найкращий аргумент за точне внесення. Точне внесення азотних добрив усередині поля майже не додає врожаю — до такого висновку дійшли за підсумками пʼятирічних дослідів на озимій пшениці, озимому ячмені та ріпаку.
Від теплиць лишилися понівечені каркаси, техніку спалило, а з двох десятків працівників повернулася заледве половина. Та посеред цих руїн господар знову садить кавуни — і не будь-які, а сорт, який мав усі шанси зникнути назавжди. Насіння для нього зберегла звичайна жінка, яка переховала його всю окупацію.
Там, де ще покоління тому впевнено сіяли жито, картоплю та льон, сьогодні жовтіють соняшникові поля. Це не примха окремих господарств, а наслідок зміщення самих меж агрокліматичних зон — і посунулися вони вже на відстань, порівнянну з двома областями. Для тих, хто планує сівозміну на північ від Києва, це означає цілком практичні висновки.
Один із найбільших виробників вівсянки в Україні, компанія «Добродія Фудз» (ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS), оголосив про старт виробництва та продажів нової лінійки продукції – протеїнової вівсянки San Grano.
Багато господарств цього сезону отримали в бункері менше, ніж розраховували ще навесні. Ставка на своєчасні опади не зіграла, а вирішальними виявилися лише десять днів червневої спеки — саме вони переписали підсумок. Найприкріше, що звична надія на компенсацію дрібнішого колоса крупнішим зерном цього разу не справдилася.
Коли галузь входить у кризу, першими з поля йдуть примхливі сорти. Свіже дослідження показало, які саме лози українські виноградарі зберігали за будь-яких обставин, — і в цьому переліку простежується чітка агрономічна логіка. Виявилося, що вирішальною виявилася не популярність сорту й не ціна вина з нього.
В агровиробництві всі процеси взаємопов’язані і від якості виконання одного етапу залежить кожен наступний, а зрештою – і врожай. Як кажуть фермери, основа нового врожаю починає закладатися одразу після проходу комбайна, тож ефективність післяжнивного обробітку вкрай важлива. Компанія BEDNARпропонує широкий вибір універсальної техніки для післяжнивного обробітку, яка за один прохід здатна виконувати кілька операцій, економлячи і час, і ресурси. Це, зокрема, універсальні дискові лущильники SWIFTERDISC та штригельні борони STRIEGEL-PRO, досвідом користування якими з нами поділилися аграрії з Черкащини та Кіровоградщини.
Ферма, яка роками працювала збитково на сіні та пшениці, знайшла несподіваний вихід: підняла над полем сонячні панелі й почала вирощувати овочі просто під ними. Виявилося, що тінь від конструкцій не шкодить рослинам, а рятує їх — і водночас ділянка почала продавати електрику. Для регіонів, які потерпають від спеки й дефіциту вологи, цей досвід виглядає щонайменше цікаво.
40-50 тисяч гривень на рік. Саме такий чистий прибуток обіцяли традиційні зернові й олійні культури на 24 гектарах орендованої землі на Харківщині. Фермер порахував — і зрозумів що про розвиток...
Поганий шлях до елеватора — це не просто яма в асфальті. Це знижене на третину навантаження зерновоза взимку і в бездоріжжя зимовий період. Це довша дорога для швидкої допомоги. Саме тому фермери на...
42 тис. га земельного банку. Власний портовий термінал що перевалив 400+ тис. т за сезон. Здавалось би — ідеальна вертикальна інтеграція. Але новий CEO Agromino вирішила інакше: термінал...