П'ять сортів винограду, які найменше втратили площі

Коли галузь входить у кризу, першими з поля йдуть примхливі сорти. Свіже дослідження показало, які саме лози українські виноградарі зберігали за будь-яких обставин, — і в цьому переліку простежується чітка агрономічна логіка. Виявилося, що вирішальною виявилася не популярність сорту й не ціна вина з нього.

За даними дослідження ринку вина України, проведеного командою Дія.Бізнес з ініціативи Wines of Ukraine, про яке повідомляє Drinks+, найменше за останні роки скоротилися площі під п'ятьма сортами — Аліготе, Ркацителі, Шардоне, Сапераві північний та Одеський Чорний. Утрати за кожним із них не перевищили 15 відсотків, тоді як загальні площі виноградників за 2019–2023 роки зменшилися майже вдвічі.

Показово, що два сорти з п'яти — не європейська класика, а результат селекції під складний клімат. Сапераві північний виводили схрещуванням грузинського Сапераві з морозостійким сортом Північний саме для того, щоб лоза переживала холодні зими. Різні описи подають його морозостійкість у діапазоні від мінус двадцяти трьох до мінус двадцяти дев'яти градусів, а в зонах із суворими зимами кущі вирощують узагалі без укриття. Для господарства це прямі гроші: відпадає найтрудомісткіша осіння операція, а разом із нею — ризик випрівання лози під укриттям у теплу зиму.

Стійкість важить більше за врожайність

Решта характеристик Сапераві північного пояснюють, чому його тримають навіть у кризу. Сорт пізній, урожай дозріває приблизно за 130–140 днів, дає від 72 до 115 центнерів з гектара, накопичує 25–28 відсотків цукрів і має добру стійкість до хвороб, хоча профілактичних обробок це не скасовує. Через високу врожайність фахівці радять нормувати навантаження на кущ, інакше страждає якість ягоди.

Другий вітчизняний сорт у списку — Одеський Чорний — цінують за іншу властивість. Його виводили як сорт-барвник із високим вмістом антоціанів: у неврожайні чи прохолодні роки, коли класичні європейські сорти на кшталт Каберне Совіньйон чи Мерло не набирають потрібного кольору, невелика домішка Одеського Чорного рятує колір купажу. Тобто в господарстві він працює страховкою від поганого сезону — і саме тому його не викорчовують першим.

Підтверджує цю логіку й інший показник дослідження. Найвищу концентрацію цукрів у 2025 році зафіксували в Трамінера Рожевого, Совіньйону, Мерло, Каберне Совіньйону та все того ж Одеського Чорного — єдиного сорту, який потрапив одночасно і до найстійкіших за площами, і до найкращих за цукронакопиченням. Загальна закономірність очевидна: у кризу виграють не найпрестижніші лози, а ті, що переживають зиму без укриття й прощають господарю складний сезон.