Щорічно в Степу України частину озимини розміщують по непарових попередниках, зокрема кукурудзі та соняшнику. Обсяги засіяних площ збільшуються за належного зволоження ґрунту в до- та післяпосівний періоди і зменшуються в посушливі роки
Ґрунтово-кліматичні умови України сприятливі для нормального росту й розвитку рослин ріпаку озимого і дають змогу отримувати врожайність на рівні 4 т/га й більше
Є чіткі критерії, які визначають готовність ріпаку до зими. Для успішної перезимівлі висота рослини має становити 10-15 см, діаметр кореневої шийки – 1-1,5 см, точка росту – 1 см над поверхнею ґрунту, а фаза розвитку – 6-10 листків. Досягти таких параметрів без допомоги людини рослинам майже не можливо. А найважче виконати “норматив” по розвитку кореневої системи.
Практика осіннього застосування гербіцидів на озимих зернових культурах наразі стрімко розвивається, хоча такий агроприйом дещо недооцінений нашими сільгоспвиробниками, а дехто взагалі не розуміє, навіщо потрібно використовувати гербіциди саме восени. Давайте ж спробуємо розібратися
За час проведення досліджень (2018–2020) в осінній період розвитку ріпаку озимого кількість атмосферних опадів за роками проведених досліджень дуже різнилася
Як стратегічна культура для України ріпак потребує комплексного підходу щодо розробки та забезпечення трансферу цілісних технологій із визначенням напрямів зональної спеціалізації та концентрації в напрямах першочергової орієнтації на підвищену врожайність і ефективне використання ресурсу посівних площ
На полях ІЗК НААН та ДГ «Дніпро» вивчали агротехнічну ефективність різних технологій вирощування пшениці озимої, що передбачали застосування гусеничних і колісних тракторів. Попередники — чорний пар і кукурудза на силос. Досліджували вплив ходових систем технічних засобів на основні властивості й режими чорнозему звичайного, ріст, розвиток і формування продуктивності зернової культури
В Україні з’явилася унікальна лінійка твердих і м’яких сортів озимої пшениці та пшениці-дворучки сербської селекції
Чергова посівна кампанія озимих зернових вже за місяць-півтора. І чергова планова задача: який протруйник обрати? Той, що й минулого року чи новий розрекламований? Для контролю базових хвороб чи багатокомпонентний з розширеним спектром дії? Лише фунгіцидний чи з інсектицидом? Самому змішувати два різних препарати, чи використати готовий інсекто-фунгіцидний протруйник?
Український агросектор уже відвикнув від проведення масштабних днів поля. Причини тому відомі: спочатку світова пандемія Ковід-19, а потім повномасштабне вторгнення рашистів зробили неможливими масові заходи.
