Використання соломи як органічних добрив

У землеробстві будь-яка побічна продукція рослинництва, у тому числі й солома, повинна бути раціонально та ефективно використана на добрива. Залишки соломи утворюються практично в усіх регіонах країни і за деякими оцінками фахівців складають 70–100 млн т.

На жаль, значна кількість соломи залишається незібраною, а це щорічно призводить до великих її втрат. Це пояснюється тим, що на збирання соломи припадає до 65 % витрат, пов’язаних із збиранням зернових. Тому важливою проблемою сучасного землеробства стає розроблення ефективних технологій використання соломи в системі живлення культур сівозміни.

Щорічний вихід соломи після збирання зернових становить близько 210 млн т, або 1,8 т/га зі збиральної площі і витрачання (втрати її!) орієнтовно виглядають так: 20–35 % - зібраної соломи використовують на корм худобі, 10–15 - для підстилки, близько 5 % - як паливо, понад 45 % приорюють, а у гіршому випадку спалюють на полі.

Читайте також: Органічні добрива для покращення грунтів

Залишення післязбиральних решток на добриво - подрібнення та рівномірне розкидання на полі - економічно виправдано. Відпадає необхідність скиртування, перевезення їх до тваринницьких дворів та назад, а це позитивно відбивається на витратній частині технологій вирощування сільськогосподарських культур. Швидкість мікробного розкладання соломи в ґрунті визначається багатьма чинниками: типом ґрунту, його окультуренням, наявністю в ґрунті джерел живлення для мікроорганізмів, їх чисельністю, видовим складом та активністю, температурою, вологістю, аерацією та ін.

Солома є важливим джерелом органічних і мінеральних речовин для рослин. За внесення 1 т соломи до ґрунту надходить 800 кг органічних речовин, 3,5–5,5 азоту, 0,75–1,75 фосфору, 5,5–13,75 калію, 2,25–9,25 кальцію, 0,5–1,75 магнію, 1,25–2 сірки, 3 кг міді, а також бор, цинк, молібден, марганець, кобальт та інші мікроелементи. За безпосереднього використання соломи як добрив значно зменшуються матеріальні і трудові витрати; не треба виконувати операції, пов'язані зі збиранням, скиртуванням і перевезенням соломи на ферми, розкиданням підстилки і вивезенням з приміщень гною; його навантаженням і розвантаженням, складанням у кагати, вивезенням і розкиданням на полі.

Подрібнена і приорана в грунт солома під впливом мікроорганізмів, грибів і актиноміцетів розкладається. Швидкість мікробного розкладання залежить від кліматичних умов, типу ґрунту, наявності в ґрунті сприятливих умов для мікроорганізмів і їх чисельності, температури ґрунту і аерації, видового складу та активності, окультурення, його фізичних, хімічних і біологічних властивостей, виду і складу соломи, способів її використання на добрива.

Через три місяці після внесення соломи в грунт наполовину розкладаються мікроорганізмами водорозчинні органічні речовини. Пізніше розкладаються целюлоза та інші органічні речовини, що розчиняються у спиртах і ефірах. Найповільніше розкладається лігнін.

Важливо пам’ятати, що внесення до ґрунту соломи, матеріалу, який багатий на вуглець та бідний на азот, призводить до закріплення легкодоступного азоту в ґрунті унаслідок посилення мікробіологічної діяльності та до зменшення врожайності наступної культури. Для пришвидшення розкладання і усунення депресії урожайності першої (наступної) культури в грунт треба додатково вносити амонійний азот, який краще засвоюється мікроорганізмами, що розкладають солому. Встановлено, що для розкладання 1 т соломи достатньо 7–10 кг амонійного азоту.

Читайте також: Застосування гречки на зелене добриво

Необхідно знати, що за органічного методу господарювання, у зв’язку з забороною внесення мінеральних добрив, внесення соломи необхідно поєднувати з внесенням гноївки.

Останнім часом заслуговують на увагу рекомендації щодо комбінації та сумісного використання соломи і різних видів зеленого добрива. Збільшення продуктивності ланок сівозміни підтверджує необхідність внесення соломи і вирощування сидератів.

Внесення соломи разом із зеленими добривами сприяє активізації біологічних процесів у ґрунті, покращує забезпечення рослин доступними формами азоту, створює кращі умови для формування урожаю.

За даними ряду дослідників, сумісне використання соломи з іншими видами органічних добрив - з рідким гноєм, з торфом, зеленими добривами - має важливе значення у поліпшенні родючості ґрунтів та збільшенні врожайності сільськогосподарських культур. Багата маса проміжних культур на сидерат, при використанні її разом із соломою, компенсує нестачу азоту в останній та робить поєднання цих видів органічних добрив високоефективними.

Іван Шувар, доктор с. - г. наук, професор, академік АН ВО України і МАНЕБ
Львівський національний аграрний університет