До підриву Каховської ГЕС зрошувалось майже 500 тис. га на півдні України. Зараз — менш як 140 тис. га на всю Одещину. Бессарабія — найродючіший куток регіону — без нормальної води вже три роки. Тепер є план на $200 млн і конкретна площа — 48 тисяч гектарів.
Агросезон – 2026 продовжує робити ставку на кукурудзу. За статистикою, цьогорічні площі під нею порівняно з попереднім сезоном мають зрости.
Дизель уже коштує 88 грн/л. Кешбек на пальне закінчився 31 травня. І тепер — новий удар: нафта стрибнула ще на 3% через загострення на Близькому Сході. Для фермера що виходить на жнива — кожна гривня на літрі дизелю це мінус на кожному гектарі.
Норвезький оселедець. Норвезький лосось. Чилійська форель. В'єтнамська тілапія. Саме ці риби займають 80% українського ринку рибної продукції. Не, тому що вітчизняну рибу важко виростити — а, тому що виростити вигідно досі складно. Мінекономіки визнало проблему і запропонувало шляхи.
Маркетинговий рік добігає кінця. Підрахунок: 37 млн тонн зерна відвантажено. Звучить вражаюче — але торік на цей момент було більше. Пшениця ячмінь кукурудза — всі три культури в мінусі до минулого сезону. Що стримує і чи наздоженемо.
Квітневий приморозок знищив бадилля повністю. Здавалось — сезон зіпсований. Але картопля відновила вегетацію — і брати Матвіюки з Волині збираються зібрати 10 тонн надранньої з гектара саме тоді коли ринок відчайдушно потребує нових партій.
Липень — найнебезпечніший місяць для кукурудзи й соняшнику. Саме тоді культури входять у критичну фазу цвітіння і формування зерна. І саме на липень 2026 синоптики прогнозують пік Ель-Ніньйо. Імовірність — 82%. Для українського агросектору це не абстрактний кліматичний прогноз, а конкретна загроза врожаю.
Кілограм часнику в супермаркеті — 150–200 грн. Рентабельність при правильній технології — до 40%. Культура що роками вважалась «дрібнотоварною» і занадто складною для великого бізнесу починає привертати увагу агрохолдингів. Два великих гравці вже заклали тестові ділянки — і результати можуть змінити структуру ринку.
Рік тому лише 6% агрокомпаній інвестували в альтернативну енергетику. Зараз — 20%. Ріст утричі за рік. Агросектор обігнав усі інші галузі за темпами переходу на зелену енергію — і це не про екологію, а про виживання бізнесу.
З початку повномасштабного вторгнення логістика між Україною і Польщею — головним експортним коридором — була одним із найбільших болів агроекспортерів. Черги по кілька діб сотні вантажівок і непередбачуваність строків доставлення. Тепер картина змінилась — і це підтверджують цифри.
