У зв’язку із залученням у колообіг великих обсягів побічної продукції польових культур, а також зважаючи на високу вартість туків, співробітники наукової установи ІЗК НААН провели польові дослідження з метою покращення умов живлення рослин соняшнику за мульчувального обробітку ґрунту шляхом внесення розрахункових доз мінеральних добрив і використання післяжнивних решток попередника (пшениця озима).
Нині соняшник — це дещо більше ніж просто велика культура, у вирощуванні якої українські агровиробники вийшли на світовий рівень. За нинішніх умов соняшник — це ще й захист господарства від економічних викликів, дисбалансу цін та експортних обмежень. Завдяки попиту як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках олійні культури, попри все, є прибутковими. І сучасні комплексні рішення від провідних світових компаній, технологічні прориви в захисті соняшнику нині набувають ще більшої актуальності
Як розрахувати оптимальну стратегію мінерального живлення посівів соняшнику з урахуванням поточних цін на вирощений урожай
Комплексний технологічний підхід є важливим у вирощуванні будь-якої культури. Та особливо він актуальний для отримання успішних результатів у посівах сої, оскільки на неї за останні сезони покладаються дуже великі надії. Водночас для багатьох українських господарств ця культура відносно нова, й усталені роками напрацювання відсутні. Тож агроному як ніколи потрібне системне бачення, і насамперед у виборі посівного матеріалу
Соняшник — одна з найперспективніших і рентабельних культур сьогодення. Квітка сонця — лідер за площами посівів у нашій країні серед олійних культур. Важливим чинником отримання високих і сталих урожаїв є правильний вибір гібрида для конкретної агрокліматичної зони та дотримання основних елементів технології вирощування
Екологічне оцінювання технологій вирощування соняшнику за комплексом показників дозволяє об’єктивно оцінити окремі технологічні процеси, виявити недосконалі технологічні операції
Одним із найефективніших, екологічно безпечних, економічно вигідних заходів захисту сої від хвороб є виведення і впровадження у виробництво стійких сортів
Розпочата росією повномасштабна війна суттєво міняє аграрний сектор України. І, якщо окупація та бойові дії зменшили площу засіяних угідь десь на 20%, то обмеження експорту, зміни цін на добрива, складнощі з логістикою тощо змусили аграріїв України шукати нові способи пристосуватися до викликів та втримати свій бізнес рентабельним.
За нинішніх умов та експортних труднощів соя фактично стала першою за маржинальністю з великих культур. Її посіви стрімко розширюються, бо обіцяють відносно гарантований і пристойний прибуток. Та якщо вибудовувати довгострокову стратегію з її вирощування, виникає чимало додаткових запитань. І, мабуть, перше з них — яку сою та яку технологію обрати?
Кожного сезону з початком посівної компанії соняшнику агровиробники натрапляють на низку проблем насамперед, спричинених погодними чинниками. Вони тією чи іншою мірою ускладнюють проведення польових робіт і ставлять непрості запитання. Одне з яких, зокрема — вибір оптимальних термінів сівби. Це напрочуд важливий чинник, що суттєво впливає на форму продуктивності посіву. Хоча однозначної відповіді на нього не існує, але є моменти, які слід обов’язково врахувати
