Можливо соняшник деінде і є нішевою культурою, та не в Україні. Однак і у цій великій та улюбленій українськими аграріями культурі є свій маленький нішевий сегмент. Попри всі виклики часу, він має перспективи для подальшого зростання, адже фактично вибір високоолеїнових гібридів — безпрограшна лотерея, якщо це, звісно, якісні гібриди
В 2023 році в країні площі під соняшником зросли майже на 7% порівняно з попереднім роком через стабільний попит та відносну незалежність від експорту, адже культура переважно переробляється всередині країни. Багато хто з агрономів вже планує посіви соняшнику навесні 2024 року, закуповуючи насіння та засоби захисту. Щоб отримати хороший врожай наступного року, треба вже зараз врахувати декілька моментів, починаючи від строків посіву, закінчуючи особливостями захисту.
Інтенсивні гібриди соняшнику на сьогоднішній день присутні у лінійці усіх провідних виробників насіння цієї культури. Багато в чому саме від ефективності технології їх вирощування залежить рентабельність вирощування і річний прибуток загалом.
З метою обмеження поширення і розвитку хвороб — білої, сірої і попелястої гнилей, несправжньої борошнистої роси, фомозу, фомопсису, септоріозу, філостиктозу, аскохітозу, альтернаріозу, іржі, вертицильозного і фузаріозного в’янення, бактеріальних і вірусних хвороб — слід дотримуватися правильної сівозміни, у якій насичення соняшником становить до 10%, що дає змогу повертати соняшник на попереднє місце через 8–10 років. Після ріпаку, сої, гороху, гречки, льону, коноплі соняшник висівають через 3–4 роки.
Протягом останніх років соя була та є економічно привабливою культурою для вітчизняних аграріїв. Реальні прибутки від її виробництва дозволяють говорити про перспективність культури в сівозмінах. Водночас українські фермери мають чітко розуміти — тільки дотримання всіх технологічних вимог вирощування сої забезпечить її рентабельність. І саме інокуляція є основним технологічним рішенням, що забезпечує стабільний розвиток посівів культури. Розкажемо детально про можливість ефективної інокуляції посівного матеріалу, наголосивши на практичному досвіді українських аграріїв
Льон – одна з найдавніших культур світу. Археологи знайшли волокна льону віком 30 000 років. «Спочатку льон використовувався для виготовлення тканини для одягу та деяких інших текстильних виробів»/
Тепер його також вирощують як продовольчу культуру.
Виробники соняшнику зосереджують усі зусилля протягом вегетаційного періоду, щоб посіви розкрили свій потенціал і отримали максимально можливий урожай. За останні півстоліття врожайність зросла в усьому світі, побиваючи один рекорд за іншим. З 1-1,6 тонни насіння на гектар у 1970 році, сьогодні найбільш врожайні країни, такі як Франція та Китай, мають середню врожайність понад 2-2,2 т/га.
Проблема поширення низки інфекцій, зокрема переноспорозу, в посівах соняшнику особливо гостро постала в останні сезони. Завдяки провідній генетиці «Лімагрейн» та її потужним генетичним рішенням агровиробники отримують можливість застрахувати свій урожай. На полях України компанія підтверджує свій слоган «Селекція вашого прибутку», адже правильно підібрані гібриди здатні не лише забезпечити високу продуктивність посівів, а й спрямовані на зменшення затратної частини.
Вітчизняні фермери вирощують сою на досить великих площах відносно нещодавно - друге десятиліття поспіль. Однак впродовж цього періоду часу ми вже встигли отримати досить багатий досвід.
Наразі стан аграрного сектору України можна схарактеризувати сумним прислів’ям «не до жиру, аби живу». Другий рік війни змушує корегувати підходи до господарювання, спонукає до радикальних змін у структурі площ. І те, що вітчизняні аграрії зробили більшу ставку на вирощування олійних культур, досить показово. Саме олійні, зокрема ріпак, можуть стати «культурами-виручалками» за нинішніх умов
