Обробіток ґрунту під гречку

Важливість гречки для продовольчих потреб населення та необхідність зростання валових зборів зумовлюють удосконалення елементів технології вирощування, зокрема системи основного обробітку ґрунту під цю культуру.

Основний обробіток ґрунту створює добрі передумови для формування кореневої системи рослин, створюючи оптимальні водний, поживний, тепловий і повітряний режими.

Обробіток ґрунту під гречку майже нічим не відрізняється від обробітку під ярі культури. Так, обробіток ґрунту в Степу під гречку має бути зорієнтований на збереження вологи, заощадження енергії й запобігання ерозійних процесів шляхом мульчування поверхні рослинними рештками, зменшення глибини розпушування ріллі та кількості технологічних операцій, застосування комбінованих машин.

Одразу після збирання стерньових попередників проводять лущення стерні дисковими лущильниками ЛДГ-15 або універсальним дисковим агрегатом РУБІН на глибину 6–8 см. Засмічені багаторічними бур’янами поля лущать двічі. У разі забур’яненості пирієм лущення проводять дисковими боронами або дисковими лущильниками у двох напрямках на глибину 12–14 см. Через два тижні мірою появи бур’янів проводять друге лущення на 10–12 см.

Після грубостеблових культур (кукурудза, кукурудза на силос) ґрунт двічі дискують важкими дисковими боронами (БД-10, БДТ-7, БДП-6,3, БГР-4,2 «Солоха», БДВП-3,8 «Краснянка», Містраль, Полімаг) на 10–12 см з наступною оранкою на глибину 25–27 см, а на ґрунтах середнього та важкого механічного складу в день збирання врожаю проводять поверхневий мульчувальний обробіток дисковими знаряддями з наступною культивацією для вирівнювання поверхні поля. На схилах крутістю до 3° перспективним є чизелювання комбінованим агрегатом АРП-3,6, Мультитиллер М-400. Після картоплі й цукрових буряків проводять зяблеву оранку на глибину 20–22 см без попереднього лущення, адже під час збирання врожаю ґрунт суттєво розущільнюється.

Читайте також: Як перейти на органічне землеробство

Полицеву оранку на попередньо злущених чорноземах проводять плугами з передплужниками після масової появи сходів однорічних бур’янів на глибину 20–22 см, багаторічних бур’янів на — 25–27 см. Дерновопідзолисті ґрунти орють на глибину орного шару. Для оранки ґрунту під гречку краще застосовувати оборотні плуги різних модифікацій LEMKEN, Kverneland, KUHN. Ці плуги відрізняються якісною й надійною роботою.

На еродованих землях застосовують безполицевий обробіток на глибину 20–22 см комбінованими плоскорізними агрегатами ОПТ-3-5; КР-4,5; АКШ-5,6; КПШ-5 «Доломіт».

Останнім часом у технології вирощування гречки впроваджують усе ширше мінімальну й нульову технологію обробітку ґрунту. Для їх проведення за потреби застосовують вітчизняні мульчувачі рослинних решток ПП-2,0, ПН-2,0, ПН-4,0 або закордонні аналоги фірм KUHN чи RHINO.

Для основного мінімального обробітку ґрунту найкраще застосовувати комбіновані машини для одного проходу агрегата КШН-5,6, КШН-3,0, АГРО-3 або АГ-2,4-20, БДН-2,4, БГД-2,4 «Явдоха» УДА-3,8-20, Smaragd або Holiodor (LEMKEN), MIXTER (група компаній KUHN), Centaur (AMAZONE) тощо.

Система весняного передпосівного й післяпосівного обробітку ґрунту під ярі культури і, зокрема і під гречку, базується на ранньовесняному його розпушуванні (закриття вологи), безпосередньому обробітку перед сівбою та за догляду за посівами просапних культур, які залежно від ґрунтово-кліматичних умов місцевості та біологічних особливостей вирощуваної культури складаються з культивації, глибокого розпушування, післяпосівного коткування, міжрядних обробітків тощо.

Важливим агрозаходом збереження в ґрунті нагромадженої за осінньо-зимовий період вологи, що навесні інтенсивно випаровується, особливо з ущільненого ґрунту, є боронування. У разі ранньої весни та прохолодної погоди процес випаровування відбувається повільніше, а за пізньої — швидше. В усіх випадках найвища якість обробітку досягається за фізичної стиглості ґрунту, яка на легких за механічним складом відмінах настає за вологості 40–70% НВ (ГПВ), на важких — 50–65%. У першу чергу закриття вологи слід виконувати на полях брилуватого зябу важкими зубовими або пружинними боронами БП-8, БП-24, СТ-15, FlexiCoil, Magnum й ін.

Запізнення з боронуванням призводить до втрати великої кількості води, величина її випаровування може досягати в сонячну і вітряну погоду до 80–100 т/га щоденно тому закриття вологи є терміновим навесні. На вирівняних полях після стерньових попередників, оброблених з осені важкими дисковими боронами або безполицевими знаряддями, проводити ранньовесняне боронування недоцільно.

Гречка — теплолюбна культура пізнього висіву. Час між закриттям вологи й сівбою культури може сягати до двох місяців. Ураховуючи цей значний проміжок, слід проводити дві культивації, першу — для знищення пророслих бур’янів, а другу — під сівбу круп’яної культури. Передпосівний обробіток ґрунту і сівба є єдиним технологічним комплексом. Розрив у часі між передпосівним обробітком і сівбою має бути мінімальним і становити не більше як пів години. Якщо сівбу проводити пізніше, то верхній шар ґрунту пересихає, що надалі різко зменшує польову схожість насіння.

Найкращими знаряддями для передпосівного обробітку ґрунту є культиватори з підрізувальними лапами. Завдяки їм можна досягти рівномірного і неглибокого розпушування ґрунту, знищити сходи та розетки бур’янів. Не бажано застосовувати для передпосівного обробітку ґрунту просапні культиватори КПС-4; КПГ-4, адже це призводить до нерівномірності обробітку ґрунту, збільшення втрат вологи, значної гребенистості його поверхні, а в результаті — до значного зниження польової схожості насіння. Серед знарядь для допосівного обробітку досконалішими є культиватори зі стрілчастими лапами на S-подібних пружинних стояках (наприклад КБМ-10,8ПС, КБМ-9,6ПС-4Д, КБМ-14,4ПС-Д й ін.).

Під гречку застосовують, як правило, дві культивації: першу — на більшу глибину і приблизно в ті самі строки, що й під ранні ярі культури, а другу — перед сівбою на глибину висівання насіння. Після кожної культивації ґрунт боронують.

Читайте також: Короткоротаційні сівозміни: відчутний результат

Висівають гречку, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до +10…+12°C і зникне загроза заморозків. Сіяти гречку можна в різні строки з інтервалом 10–15 днів, навіть на початку червня, щоб один із посівів на час масового цвітіння — формування плодів менше потрапляв під спеку. Орієнтовно оптимальний період сівби гречки для Полісся припадає на першу декаду травня, в Лісостепу — наприкінці квітня — в першій декаді травня, в Степу — наприкінці квітня.

Сіють звичайним рядковим способом зерновими сівалками, на забур’янених полях — широкорядним (45 см) або стрічковим (45 + 15 см) способом буряковими сівалками ССТ-12А, ССТ-12 Б з пристосуванням СТЯ-27000 з метою наступних міжрядних обробітків. На чистих полях використовують вузькорядний висів від 15 до 22 см, використовуючи сівалки типу СЗ-3,6 та різні іноземні аналоги.

Орієнтовні норми висіву за звичайного рядкового способу сівби в Поліссі — 4–5, Лісостепу — 3–4,5, Степу — 2,5–3,5 млн схожих насінин на гектар, а за широкорядного, відповідно, 2,2–2,5; 2,1–2,5; 1,9–2,2 млн. Глибина висіву насіння на легких ґрунтах становить 4–5 см, а на важких — 2–3 см. За сухої погоди глибину загортання слід збільшувати на 1–1,5 см.

На основі викладеного вище матеріалу можна дійти висновку, що основний і весняний обробітки ґрунту під гречку мають бути передусім своєчасними й зорієнтованими на збереження ґрунтової вологи, запобігати ерозійним процесам і виконуватися безпосередньо перед сівбою круп’яної культури з мінімальною кількістю технологічних операцій, що дозволяє зберегти вологу й економити енергетичні ресурси.

Олександр Цилюрик, д-р с.-г. наук
Дніпровський державний аграрно-економічний університет