Біологічні препарати – відмінне рішення для прискорення розкладання соломи, поліпшення фітосанітарного стану полів та підвищення родючості грунту.

Вертикальна підготовка ґрунту під висів озимого ріпаку дає змогу забезпечити вологе середовище для проростання і хорошого старту сходів

Родючість ґрунтів залежить від цілої низки факторів. Одним із них є показник pH, котрий безпосередньо впливає на якість засвоєння кореневою системою рослин поживних речовин. В тому разі, якщо це значення є нижчим, аніж 6-5,5, переважна більшість сільгоспкультур може почуватися досить некомфортно і не реалізувати очікуваний потенціал врожайності.

За технології стрип-тілл озимий ріпак висівають просто у стерню, не втрачаючи ані краплі вологи. Тому надалі отримують низку додаткових переваг.

Основна вимога до садів — швидкоплідність і висока врожайність якісних плодів. За широкого впровадження інновацій інтенсивні яблуневі та грушеві сади здатні вступати у товарне плодоношення на другий-третій рік від садіння й забезпечувати врожайність у межах 20–30, а надалі 50–80 т/га якісних плодів. Такі показники забезпечують, зокрема, особливості передсадивної підготовки ґрунту і технологій догляду. Їх позитивна дія зумовлена насамперед типом і рівнем родючості ґрунту, від якого залежить кореневе живлення рослин.

Коли з урожаєм у ґрунті зменшується кількість поживних речовин, людина намагається компенсувати їх мінеральними добривами. Проте ґрунти й далі погіршуються, бо за внесення тільки мінеральних добрив у ґрунті послаблюється енергетика ґрунтоутворення органічної речовини. Якість продукції далеко не завжди є безпечною для здоров’я людей.

Ріпак ярий має неабияку господарську цінність, адже його можна вирощувати в зонах, ризикованих для вирощування озимого ріпаку. Він є доброю страховою культурою. У роки, коли ріпак озимий вимерзає, його площі без великих додаткових затрат пересівають ярим ріпаком.

В інтенсивному сільськогосподарському виробництві на перший план виходить фітосанітарна роль сівозміни як важливого біологічного чинника захисту рослин від хвороб, шкідників, бур’янів і захисту ґрунту від забруднення шкідливими токсичними речовинами.