Як правильно перейти на технологію стріп-тілл

В Україні з кожним роком, вочевидь, зростає зацікавленість аграріїв технологіє стріп-тілл. В цьому немає нічого дивного, оскільки справжній стріп-тілл дає змогу істотно скоротити витрати на обробіток полів та мінеральні добрива, а також сприяє збереженню вологи в грунті.

Про агрономічні переваги цієї технології нічого казати не будемо, але відзначимо, що згідно із нашими даними агровиробники отримують за смуговою технологією, принаймні не гірші результати, аніж за класикою.

Впровадження стріп-тілл в Україні тривалий час гальмувалося, по-перше, нестачею практичної інформації, по-друге, високою вартістю імпортних агрегатів. Далеко не кожен середній фермер міг ризикнути та придбати собі ґрунтообробний агрегат чи комбіновану сівалку, аби поекспериментувати зі смуговою технологією. Нині справа виглядає набагато краще. З одного боку фермери цілеспрямовано вкладають кошти саме у стріп-тілл, оскільки розуміють його переваги, а з іншого – на ринку з’явилися і недорогі агрегати вітчизняного виробництва. А, отже, можна принаймні спробувати.

Із приватних розмов із продавцями такої техніки можемо зробити висновок, що справа не завжди йде гладко, в тому разі, якщо господарство лише починає працювати зі смуговою технологією. Причому проблема криється не у техніці чи самій технології, а у недостатній підготовці та нерозумінні основ стріп-тілл.

При цьому нічого надскладного тут немає. Просто потрібно розуміти, що перед запуском стріп-тільного агрегата, поле потрібно певним чином підготувати. А також відлагодити окремі агротехнічні моменти.

Потрібно розуміти, що стріп-тілл – це технологія, яка передбачає відносно неглибокий обробіток грунту смугами із залишанням необроблених міжрядь, вкритих поживними рештками. Якщо ми впроваджуємо смугову технологію всерйоз та надовго, то краще перед тим ретельно пройтися глибокорозпушувачем, аби зруйнувати плужну підошву та інші ущільнення. Тобто, ліквідувати усі потенційні, пов’язані із цим проблеми.

Далі слід переналаштувати підходи до роботи із пожнивними рештками. Якщо ми залишимо на полі солому у валках, то ґрунтообробному агрегату чи тим більш комбінованій сівалці, буде дуже складно розправитися із цією масою. Відповідно, в комбайнах повинні бути увімкнені подрібнювачі та розподілювачі соломи, аби вона рівномірно була подрібнена та розкидана поверхнею полем на ширину захвату жатки комбайна.

В окремих випадках доцільно застосувати пружинну борону для подрібнення та розподілення пожнивних решток поверхнею поля.

Також ми повинні мати на увазі, що класичний стріп-тілл – із нарізанням оброблених смуг, куди закладаються добрива, та висівом у ці смуги насіння, є неможливим без автоматичного водіння трактора та точного сигналу. Адже сошники сівалки повинні пройти тими самими смугами із розбіжністю не більше 1-2 сантиметрів. Тому необхідний RTK-сигнал, який унеможливить помилки при висіві.

Ще один момент – ключова перевага технології стріп-тілл полягає у тому, що завдяки цільовому внесенню мінеральних добрив – в зону розташування кореневої системи рослин – можна досягати вищої ефективності мінерального живлення і водночас – істотної економії добрив. Щоб це було реально можливим слід потурбуватися про можливість одночасного внесення не менш аніж двох видів добрив, краще – одного рідкого та одного гранульованого. Таким способом можна з осені закласти у смуги фосфор та калій, а навесні – азот із мікроелементами. Якщо все зробити правильно, то традиційні норми внесення діючої речовини можна істотно знизити, однак вона буде використана більш ефективно.

І нарешті зазначимо, що при впровадженні стріп-тілл, мабуть, не варто займатися самодіяльністю. Сьогодні за цією технологією вже працюють сотні українських аграріїв, є спеціалісти компаній-продавців, є вся необхідна інформація. Тому можна все чітко заздалегідь спланувати та зробити все за наукою.