Розвиток борошнистої роси яблуні та заходи щодо обмеження її поширення

Серед хвороб яблуні великої шкоди завдає борошниста роса. Шкідливість її полягає в тому, що уражені листки недорозвинуті, швидко опадають, а пагони відстають у рості, їхні верхівки часто засихають, суттєво знижується зимостійкість дерев; уражені суцвіття плодів не утворюють, а сформовані зав’язі швидко осипаються. Особливо сильно уражуються саджанці та сіянці в розсадниках. Недобір урожаю яблук може сягати 30–50% і більше

Перші ознаки борошнистої роси з’являються рано навесні під час розпускання бруньок і формування молодих листків. Пізніше на листках (переважно з нижнього боку) і черешках утворюється сірувато-білий наліт, який згодом стає рудуватим. Через ураження суцвіть на пелюстках, чашолистиках і квітконіжках з’являється рясний білий наліт. Уражені листки деформуються, закручуються краями вниз, листкові пластинки стають крихкими, засихають і опадають. Верхівки уражених пагонів відмирають. На плодах білий наліт швидко зникає і на поверхні лишається «іржава сіточка». Клейстотеції на плодах утворюються дуже рідко.

Збудником хвороби є гриб Podosphaera leucotricha Salm. (анаморфа: Oidium farinosum Cke.), який утворює поверхневу грибницю, що прикріпляється до органів рослин апресоріями, від яких всередину тканини проникають гаусторії. На грибниці навесні та влітку розвивається конідіальне спороношення й формується сумчаста стадія — клейстотеції із сумками й сумкоспорами.

Уражена розетка

Уперше конідії з’являються на початку фази відокремлення пуп’янків. Вони легко поширюються вітром або комахами на відстань до 1 км. Посилюється формування конідіального спороношення з розвитком молодих листків і пагонів. Найсприятливіші умови для зараження рослин створюються за температури 18…25 °С і високої насиченості повітря вологою. В краплі вологи і за зниженої температури конідії гриба не проростають. Конідії можуть зберігати життєздатність протягом 12–14 днів. Інкубаційний період розвитку хвороби — 4–10 діб.

Клейстотеції гриба формуються дещо пізніше, ніж конідії, але частіше на молодих пагонах і черешках листків.

Під час вегетації рослин гриб поширюється конідіями. Сумчаста стадія не має значення в розвитку інфекції, бо до весни клейстотеції можуть руйнуватись під впливом інших мікроорганізмів. У спекотну, посушливу погоду загальний стан рослин погіршується, знижується їхня стійкість до борошнистої роси. Зберігається гриб протягом зими тільки грибницею в бруньках уражених пагонів.

Захисні заходи

З метою запобігання поширенню й розвитку хвороби слід максимально видалити уражені пагони під час обрізування дерев й організувати своєчасне та якісне проведення захисту насаджень упродовж весняно-літнього періоду, особливо на сприйнятливих до хвороби сортах.

Уражене суцвіття

Для обмеження первинної інфекції збудника борошнистої роси та інших хвороб «перед набуханням бруньок» слід провести обприскування/омивання дерев одним із контактних фунгіцидів на основі сульфату заліза, з. п. (Айрон, 6-18 кг/га; сульфату міді (Бордо МК, вп (15–18 кг/га). Обприскування насаджень проводять у денну пору з нормою витрати робочого розчину 1500–2000 л/га.

На початку розсування і відокремлення бутонів проти борошнистої роси та парші дерева обприскують одним із контактних фунгіцидів на основі діючих речовин: гідроксиду міді, в. г. (Косайд 2000, 2,5 кг/га; Патроль, зп; Блю Стар, зп, 1,5–2,0 кг/га; сульфату міді безводного + фосфористої кислоти (Блу Голд, 44% кс, 3,0 л/га).

Уражене яблуко

У фазу «відокремлення бутонів — рожевий бутон» проти борошнистої роси слід застосовувати фунгіциди широкої дії на основі діючих речовин: алюмінію фосфіту + фосфористої кислоти, р. к. (Фитал, 2,0 л/га); боскаліду + піраклостробіну, в. г. (Белліс, 0,8 кг/га); гідроксиду міді + сірки, м. с. (Аккорд, 5,0–7,0 л/га); дифеноконазолу, к. е. (Скор 250 ЕС; Лінкор; Райок; Скоразол, 0,15–0,2 л/га); дифеноконазолу + флуксапіроксаду, кс (Серкадіс Плюс, 0,9–1,5 л/га); дифеноконазолу + цифлуфенаміду, кд (Циделі Топ 140 DC, 0,6–0,7 л/га); кс (Малахіт, 1,25–1,5 л/га); ізопіразаму + дифеноконазолу, к. с. (Ембрелія 140 SC, 1,2–1,5 л/га); крезоксим-метилу (Стробі, вг; Скай, вг; Ардент, кс, 0,2 кг/га); крезоксим-метилу + дифеноконазолу, к. с. (Блюз; Кумир;Самшит, 0,2–0,35 л/га (перша обробка перед цвітінням «рожевий бутон», друга — зразу після цвітіння); міклобутанілу, ке (Камелот, 0,18–0,2 л/га); міклобутанілу + квіноксіфену, к. с. (Принцип 90 SC, 1,0 л/га); пенконазолу, ке (Алмаз 100; Кемістар; Топаз 100 ЕС, 0,3–0,4 л/га); пенконазолу + дифеноконазолу, ке (Джек Пот, 0,3–0,4 л/га); проквіназиду, ке (Талендо 20, 0,2–0,25 л/га); пропіконазолу + тебуконазолу, ке (Стайер, 500, 05–0,6 л/га); піриметанілу, к. с. (Скала 400 SC, 1,0–1,2 л/га), сірки, вг (Кумулюс ДФ, 6,0 кг/га; Тіовіт Джет 80 WG, 8,0 кг/га; Топазіо, 3,0–4,0 кг/га); тебуконазолу, ве (Ікарус 250; Лудік 250, Оріус, 0,5–0,6 л/га); тебуконазолу + трифлоксістробіну, в. г. (Натіво 75WG, 0,3–0,35 кг/га); тебуконазолу + флуопіраму, к. с. (Луна Експіріенс 400 SC, 0,50–0,75 л/га); тіофанат-метилу (Топсін-М, зп, 1,0–2,0 кг/га; Топсін-М 500, кс, 1,4–1,6 л/га; Тіофен, зп, 1,0–1,5 кг/га; Тіома, кс, 1,0–1,6 л/га ); тріадимефону, ке (Скіф, 0,1–0,2 л/га); тріадимефону + флутриафолу, к. с. (Джерело, 0,15 л/га); трифлоксістробіну + флуопіраму, к. с. (Луна Сенсейшен 500 SC, 0,30–0,35 л/га); флуазінаму, к. с. (Нандо 500, 0,6 л/га); флутріафолу, к. с. (Імпакт 25 SC; Кемастрапакт 250 SC, Аконіт БТ, Корнет, 0,1–0,15 л/га); фолпету + тріадименолу, в. г. (Шавіт Ф, 2,0 кг/га); ципродинілу, в. г. (Хорус 75 WG; Мобіль, 0,2 кг/га; Страж, кс, 0,4 л/га); ципродинілу + тебуконазолу, к. е. (Бенелус, 1,0–1,2 л/га). Вибір фунгіциду базується на даних моніторингу фітосанітарного стану плодових насаджень і спектра захисної дії препарату щодо збудників хвороб, їх видового складу, температури навколишнього повітря.

Уражені пагони

Одразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) проти борошнистої роси та інших хвороб обприскування дерев повторюють одним зі згаданих вище фунгіцидів. Наступне обприскування дерев у саду проти борошнистої роси та інших хвороб повторюють через 10–12 днів.

У період масового льоту метеликів грушевої плодожерки, орієнтовно через 40 днів після цвітіння пізніх сортів, доцільно в робочий розчин до інсектициду додати фунгіцид проти борошнистої роси й парші. Через 2–2,5 тижня після попереднього обприскування проти плодожерки, молі, личинок щитівок, червиці в’їдливої та ін. в робочий розчин інсектициду додають фунгіцид, який ефективний проти борошнистої роси;

Комбіноване обприскування дерев інсектофунгіцидами повторюють на зимових сортах яблуні наприкінці липня — на початку серпня проти плодожерки в поєднанні проти борошнистої роси та інших хвороб.

Іван Марков, канд. біол. наук, професор
кафедри фітопатології НУБіП України