Удобрення жита озимого

Жито більш толерантне до умов вирощування відносно інших озимих зернових. Глибоко проникна в ґрунт коренева система і здатність до засвоєння поживних речовини, навіть у малодоступній формі, дозволяє вирощувати його на ґрунтах із невисокою природною родючістю.

Навіть за пізніх строків сівби жито озиме здатне кущитися рано навесні, добре використовувати весняні запаси вологи та формувати необхідний продуктивний стеблостій. Високий коефіцієнт кущення та інтенсивне наростання біомаси жита сприяє пригніченню бур’янів і тому може вирощуватися без застосування гербіцидів.

Завдяки тому, що культура витривала і пластична до умов, вирощуванню жита не приділяють належної уваги, розміщуючи культуру по невдалих попередниках, на бідних ґрунтах, затримуючись із термінами посіву і не застосовуючи мінеральних добрив. Цього допускати не можна.

Дослідженнями доведено, що культура жита озимого позитивно реагує на внесення мінеральних добрив у помірних дозах. Проведені нами експерименти із вивчення особливостей росту і розвитку цієї культури після кращого попередника (сидеральний пар ріпаку ярого) у разі застосування всіх необхідних агротехнічних умов дають змогу розкрити потенційні можливості культури та встановити оптимальні умови вирощування. Найбільший приріст урожайності (2,6–2,63 т/га) з високими показниками зерна отримано за внесення N₉₀P₉₀K₉₀.

Читайте також: Озима пшениця: складнощі удобрення

У досліді вивчали вплив мінеральних добрив, які вносили як на фоні післядії побічної продукції попередника. Мінеральні добрива застосовували у вигляді аміачної селітри (34,5% діючої речовини), суперфосфату (19,5%) та 40% калійної солі. Фосфорні та калійні добрива вносили під основний обробіток ґрунту, азотні — перед сівбою та в підживлення на ІІ, ІV та VІІІ етапах органогенезу.

Проведені дослідження з вивчення морфофізіологічних особливостей формування урожаю озимого жита показали, що дози мінеральних добрив суттєво впливали на формування, диференціацію і редукцію генеративних органів рослин жита озимого. Погодні умови в роки проведення досліджень, на наш погляд, не мали суттєвого впливу на нормальний ріст і розвиток рослин такої пластичної культури як жито озиме.

Дослідження із вивчення впливу добрив на формування елементів продуктивності колоса жита озимого показали, що внесення мінеральних добрив сприяє збільшенню у ньому колосків, квіток і зрештою зерен. Це свідчить про можливість впливати на процес формування продуктивності колоса жита озимого диференційованими дозами мінеральних добрив За таких складових, оптимальної густоти і виповненості зерна теоретична його урожайність могла становити 10 т/га. Однак урожайність жита озимого за вирощування його в Лісостеповій зоні після сидерального пару за високих доз азотних добрив, як правило, лімітується виляганням, причому внесення ретардантів за максимальної дози мінеральних добрив було мало ефективним.

Раннє вилягання рослин (фаза колосіння-цвітіння) призводить до поганого запилення квіток і в результаті до значного зменшення кількості зерен у колосі. За пізнього полягання рослини жита озимого формують невиповнене зерно. Погіршення абсолютних значень основних показників урожайності призвело до того, що за максимальної дози мінеральних добрив урожайність жита озимого становила всього 5,57 т/га за мінімального захисту і 5,74 за інтегрованого. За таких умов максимальна урожайність озимого жита (6,79 т/га) формувалася за внесення мінеральних добрив у нормі N₉₀Р₉₀К₉₀ та інтегрованої системи захисту від шкідливих чинників. У разі застосування мінімального захисту урожайність озимого жита за цієї дози добрив була дещо нижчою і становила 6,61 т/га зерна.

Читайте також: Основне внесення мінеральних добрив під озиму пшеницю за умов критичного браку вологи в ґрунті

Ефект від добрив та побічної продукції попередника при цьому сягав 2,62 т/га за мінімального захисту і 2,63 т/га — за інтегрованого за окупності в 7,8 і 8,2 кг/кг зерна відповідно. Обмежене використання мінеральних добрив у дозі N₄₅Р₄₅К₄₅ забезпечило урожайність озимого жита на рівні 5,94 т/га за мінімальної системи захисту від шкодочинних об’єктів та 6,08 т/га — інтегрованої. В цьому випадку приріст урожайності від дії добрив та побічної продукції попередника сягав 1,95 і 1,92 т/га, окупність мінеральних добрив зерном 10,6 і 11,1 кг/кг відповідно.

Високий рівень урожайності жита озимого відмічено під час застосування лише азотних добрив у роздріб за етапами органогенезу: 6,33 т/га за інтегрованого захисту та 6,58 — за мінімального, що свідчить про високу ефективність азоту на темно-сірих лісових ґрунтах після такого попередника як сидеральний пар. За таких умов відмічалася і максимальна окупність мінеральних добрив, яка, відповідно, становила 20,2 і 22,2 кг зерна.