Перехідний період і гіпокальціємія у молочних корів

Перехідний період у молочних корів вважається одним із найскладніших етапів виробничого циклу. Саме в цей час організм тварини повинен адаптуватися до різкого переходу від вагітності та сухостою до інтенсивної лактації.

Перехідний період зазвичай визначається як останні три тижні перед отеленням і перші три тижні після нього. Незважаючи на коротку тривалість, саме в цей період виникає більшість проблем зі здоров’ям. За даними досліджень, до 65–80% захворювань у молочних корів розвивається в перші тижні після отелення (Carvalho et al., 2019; Perez-Baez et al., 2019).

Одним із найпоширеніших і економічно значущих захворювань перехідного періоду є гіпокальціємія, відома також як молочна лихоманка. Це порушення кальцієвого обміну виникає внаслідок різкого збільшення потреби організму в кальції після початку лактації.

Сучасні дослідження показують, що грамотне управління перехідним періодом дозволяє значно знизити ризик метаболічних захворювань і забезпечити успішний початок лактації (Kerwin et al., 2022).

Перехідний період — критичні шість тижнів

Перехідний період включає шість тижнів навколо отелення і супроводжується низкою серйозних фізіологічних змін.

Основні процеси цього періоду:

• завершення розвитку плода;
• підготовка молочної залози до лактації;
• синтез молозива;
• початок виробництва молока;
• гормональна перебудова організму.

Одночасно корови стикаються з багатьма стресовими факторами:

• зміна раціону;
• зниження споживання корму;
• соціальний стрес;
• переміщення між групами;
• запальні процеси після отелення.

У цей період різко зростає потреба в поживних речовинах, особливо в енергії та мінералах.

Однак саме перед отеленням спостерігається зниження споживання сухої речовини корму на 30–40%, що створює високий ризик метаболічних порушень.

Метаболічні зміни після отелення

Одним із головних явищ перехідного періоду є негативний енергетичний баланс.

Він виникає, коли: потреба в енергії ↑, а споживання корму ↓

У результаті організм починає використовувати жирові запаси.

Жир розщеплюється до неестерифікованих жирних кислот (NEFA), які надходять до печінки. Там вони частково перетворюються на кетонові тіла, включаючи -гідроксибутират (BHB).

Якщо мобілізація жиру стає надмірною, розвивається кетоз.

Одночасно відбуваються зміни мінерального обміну, насамперед кальцієвого обміну, що може призвести до гіпокальціємії.

Кальцієвий обмін у корів

Кальцій виконує в організмі корови безліч життєво важливих функцій:

• формування кісткової тканини;
• скорочення м’язів;
• передача нервових імпульсів;
• згортання крові;
• функціонування імунної системи;
• синтез молока.

Після отелення потреба в кальції збільшується більш ніж у три–чотири рази.

Організм підтримує рівень кальцію за допомогою кількох механізмів:

1. Вивільнення кальцію з кісткової тканини

2. Посилення всмоктування кальцію в кишечнику

3. Зниження виведення кальцію нирками

Головну роль у цьому процесі відіграють:

• паратиреоїдний гормон
• активна форма вітаміну D

Якщо механізми регуляції не встигають адаптуватися, виникає гіпокальціємія.

Форми гіпокальціємії

Клінічна гіпокальціємія

Виникає при концентрації кальцію нижче 1,4 ммоль\літр.

Основні ознаки:

• слабкість
• втрата апетиту
• тремтіння м’язів
• нездатність стояти

Частота захворювання зазвичай менше 5% корів.

Субклінічна гіпокальціємія

Розвивається при рівні кальцію 1,5–2,0 ммоль\літр.

Клінічні ознаки відсутні, однак захворювання:

• знижує продуктивність
• погіршує імунітет
• збільшує ризик інших захворювань

За даними досліджень, субклінічна гіпокальціємія може спостерігатися більш ніж у 60% корів.

Таблиця. Основні ознаки гіпокальціємії

Фактори ризику розвитку гіпокальціємії

Розвиток захворювання залежить від багатьох факторів.

Таблиця. Основні фактори ризику

Економічні наслідки

Гіпокальціємія має значний вплив на економіку молочного виробництва.

Один випадок захворювання може призводити до:

• втрати до 500 літрів молока
• витрат на лікування
• збільшення вибракування тварин

Вартість одного випадку оцінюється приблизно в 300–400 євро.

Крім того, захворювання підвищує ризик:

• кетозу
• затримання посліду
• маститу
• метритів
• зміщення сичуга

Управління перехідним періодом

Успіх перехідного періоду значною мірою залежить від умов утримання тварин.

Основні рекомендації:

• щільність утримання не більше 80–85%
• не менше 75–80 см простору біля годівниці
• мінімізація переміщень тварин
• розділення первісток і дорослих корів
• забезпечення комфортних місць для лежання

Кожне переміщення корови викликає соціальний стрес, і тварині потрібно 2–5 днів для адаптації до нової групи.

Годівля і профілактика гіпокальціємії

Однією з найефективніших стратегій профілактики є використання раціонів із негативною різницею катіонів і аніонів (DCAD).

Такі раціони:

• збільшують вміст аніонів
• знижують вміст калію і натрію

Це викликає легкий метаболічний ацидоз, який стимулює виділення паратиреоїдного гормону і мобілізацію кальцію з кісток.

Додаткові заходи профілактики:

• достатня кількість магнію
• контроль рівня калію в кормах
• оптимальний рівень вітаміну D
• максимізація споживання сухої речовини

5 головних помилок в управлінні перехідним періодом

1. Перегодовування корів наприкінці лактації

2. Перенаселеність перехідних груп

3. Різка зміна раціону перед отеленням

4. Недостатній простір біля годівниці

5. Часті переміщення корів між групами

Ці помилки значно підвищують ризик метаболічних захворювань.

Перед отеленням переконайтеся, що:

• вгодованість корів знаходиться в межах BCS 3–3,5
• корови отримують збалансований мінеральний раціон
• щільність утримання не перевищує 80–85%
• у кожної корови достатньо простору біля годівниці
• раціон містить достатню кількість магнію

Висновок

Перехідний період є одним із найбільш критичних етапів у житті молочної корови. Протягом кількох тижнів організм тварини повинен адаптуватися до значних метаболічних змін.

Гіпокальціємія залишається однією з найпоширеніших проблем цього періоду. Незважаючи на відносно низьку частоту клінічної форми, субклінічна гіпокальціємія може вражати значну частину стада і мати серйозний вплив на продуктивність.

Правильне управління перехідним періодом, збалансована годівля і зниження стресових факторів дозволяють суттєво зменшити ризик розвитку захворювання і підвищити ефективність молочного виробництва.

Микола Прітикін, канд. вет. наук,
фахівець із годівлі ВРХ, ТОВ «Технокорм»