Якими критеріями послуговуються агровиробники в ЄС, оцінюючи сорт

Сою називають найприбутковішою культурою сезону в Україні. Не менш значуща вона і для європейських виробників. І вибір сорту — одне з найважливіших рішень, у вирощуванні культури. Адже це передумова для створення високої доданої вартості завдяки високій і стабільній врожайності зерна належної якості. Місцеві фермери зазвичай послуговуються низкою критеріїв у виборі насіння для конкретних умов вирощування

Європейський ринок відзначає великий вибір з безлічі сортів сої. Оптимальний вибір залежить передусім від місцевих умов вирощування та передбачуваного ринку збуту, а також призначення використання сої. А критерії відбору містять кілька основних параметрів, які проаналізували на Legume Hub (Європейська платформа знання про бобові культури).

Групи стиглості

Залежно від осінніх погодних умов на ділянці збирання врожаю у вересні зазвичай є кращим, тоді як дозрівання сої у жовтні пов’язано з погодними ризиками. Тому вегетаційний період від появи сходів у травні короткий, і в більшості країн Європи потрібні сорти, що швидко досягають стиглості.

Досягнення стиглості для конкретної ділянки та дати сівби значною мірою визначається періодом цвітіння, який, своєю чергою, визначається генетичною чутливістю до тривалості світлового дня. Нейтральні до довжини дня сорти мають комбінацію генів, що дозволяють сої цвісти в умовах довгого дня. Вони формують квітки, як тільки рослина стає досить великою. Найбільш ранні сорти швидко проходять фази розвитку квітки, цвітіння, наливання стручків і дозрівання. Пізніші розвивають більші рослини та більшу біомасу врожаю до початку цвітіння. Це призводить до компромісу між нечутливістю до довжини дня (ранньостиглість) і потенціалом урожайності.

Після чутливості до довжини дня, другим чинником, що визначає придатність сорту для певної ділянки, є терміни цвітіння та дозрівання стручків після початку цвітіння. Як і в кукурудзи та соняшнику, ріст сої повністю припиняється за зниження температури приблизно до 7 °C. Нейтральні до довжини дня сорти розрізняються за тривалістю періоду дозрівання, який вимірюється як добуток часу й температури, вищої за базову температуру. Це тепловий час, що виражається у вигляді теплових сум.

Фахівці наголошують: класифікація ГС не є точною, але розподілення сортів за групами стиглості (ГС) дозволяє фермерам отримати приблизне уявлення про придатність сорту щодо скоростиглості для певної місцевості. Існують 14 груп стиглості сої, починаючи від сортів, що найшвидше досягають зрілості (0000), і закінчуючи найпізнішими сортами (X). Усі сорти в групах стиглості 0, 00, 000 і 0000 нейтральні за тривалістю світлового дня.

Стійкість до вилягання

Другим критерієм вибору сорту є його стійкість до вилягання. Скажімо, в Австрії цей показник варіює від 2-го до 9-го класу (від 1 = дуже низький ризик вилягання до 9 = дуже високий ризик вилягання). У Франції використовують чотири класи (дуже низький ризик, низький ризик, досить високий ризик, високий ризик). Ризик вилягання збільшується за буйного зростання, що забезпечує хороше водопостачання. Тому стійкі сорти особливо цінують там, де очікується пишний, енергійний ріст.

Як ознака, здатність до стійкості до вилягання часто пов’язана з детермінантним розвитком, який скорочує період цвітіння, що, своєю чергою, скорочує тривалість вегетаційного періоду. Це призводить до раннього дозрівання, що в посушливі роки може означати зниження врожайності, порівнюючи з індетермінантними сортами. Висота посівів не має вирішального значення для стійкості сорту до вилягання. Високорослі сорти, як правило, мають менше стручків, розташованих близько до ґрунту. Це призводить до менших втрат урожаю, особливо якщо не використовується гнучка жатка типу Flex тощо.

Стійкість до хвороб

Слід віддавати перевагу сортам із високим рівнем стійкості до стеблової форми склеротинії, якщо ризик цієї хвороби високий через специфічний мікроклімат або підвищену частку сприйнятливих видів у сівозміні (зокрема, соняшнику, олійного ріпаку, тютюну, овочів).

Швидке раннє зростання

Швидке та енергійне раннє зростання допомагає досягти раннього пологу листя, що пригнічує бур’яни та знижує ризик ерозії ґрунту. Сучасні сорти варіюють від 5 до 9 за шкалою від 1 до 9 (1 = повільний та 9 = швидкий). Сорти з вищими показниками особливо корисні в органічних системах, де інтенсивний ріст важливий для боротьби з бур’янами.

Уміст білка та олії

Сорти характеризуються очікуваною концентрацією білка за шкалою від 2 до 9 балів (9 — високий рівень). Фахівці не рекомендують обирати сорти з концентрацією білка нижчою за порогове значення, якщо вміст білка є маркетинговим критерієм. У разі вирощування сої для використання на фермі корисним критерієм вибору може бути врожайність білка з гектара.

__________________________

Високий уміст може бути ринковим критерієм, і фермери обирають відповідні сорти. Водночас рекомендується уникати високого вмісту олії за вирощування сої для власного кормовиробництва, органічних кормів тощо

__________________________

Те саме щодо вмісту олії. Високий уміст може бути ринковим критерієм, і фермери обирають відповідні сорти. Водночас рекомендується уникати високого вмісту олії за вирощування сої для власного кормовиробництва, органічних кормів тощо.

Диверсифікація сортів

Використання різних сортів розподіляє деякі агрономічні ризики. Так, використання кількох сортів, що відрізняються за скоростиглістю, допомагає розподілити навантаження під час сівби та збирання врожаю. Крім того, вони будуть перебувати на різних стадіях розвитку, якщо стресові умови вплинуть на врожай.

Маркетингові вимоги

Залежно від продукту за вирощування сої для харчових продуктів зазвичай висувають особливі вимоги до якості. Виробники харчових продуктів, які використовують сою безпосередньо (наприклад, для виробництва тофу або соєвого молока), часто висувають особливі вимоги до сортів. Існують сорти для спеціального використання, наприклад, для виробництва едамамі (молоді соєві боби) або натто (традиційна японська страва зі сквашених бобів) з дуже специфічними якостями, де допускається низька врожайність. Такі характеристики, як вага тисячі насінин, колір квітки або рубчика, зазвичай не мають значення для вирощування або продажу.

Роль якості насіння

Оскільки насіння сої дуже сприйнятливе до механічних пошкоджень, що впливають на схожість, результати простого тесту на схожість, проведеного в господарстві за кілька тижнів до сівби, можна використовувати для корегування норм висіву. Це також можна використовувати для переговорів із постачальниками насіння про зниження ціни, якщо виявиться, що рівень схожості нижчий за мінімальний показник для сертифікованого насіння, 80% (Німеччина, Австрія, Франція).

Якщо відомо, що насіння бажаного сорту доступне тільки з дуже низькою схожістю, краще взяти інший сорт. Насіння з низькою схожістю не слід висівати у складних умовах (наприклад, у важкому, холодному ґрунті). У разі сумнівів може допомогти тест на схожість за нижчих температур (холодний тест).

Регуляторні норми

Виробництво та продаж насіння регулюється для забезпечення відповідності насіння мінімальним стандартам чистоти та якості сортів. Фермери мають доступ до широкого спектра сортів, перелічених у загальному каталозі сортів ЄС. Насіння інших сортів можна придбати тільки для власних потреб, використовуючи ліцензію на ввезення, отриману від відповідного національного органу в тій чи іншій країні ЄС. Фермерів попереджають, що використання насіння, імпортованого з країн, де вирощують генетично модифіковані культури (наприклад, з Канади чи України), загрожує виявленням слідів ГМ насіння, що може спричинити серйозні проблеми.

Реєстр сортів

Численні нові сорти з’являються на ринку щороку після підтвердження їхньої ефективності у випробуваннях офіційних установ та комерційних організацій. Їх властивості перелічено у реєстрі сортів. Крім того, щорічно публікують результати регіональних польових випробувань у багатьох частинах Європи. Вони мають особливе значення для фермерів у відповідних регіонах і повинні інтерпретуватися відповідно до місцевих погодних умов кожного року. Відносні показники можуть змінюватися щорічно, тому слід використовувати результати за кілька років, якщо такі є. Їх зазвичай оприлюднюють регіональні служби розвитку сільського господарства, зокрема на сайті.

Іван Кандул