На чому аграрії втрачають гроші, коли вносять пестициди застарілим обприскувачем

На ринку України представлено десятки виробників техніки для захисту сільгоспкультур, кожен із яких пропонує власні моделі, декларуючи їх технологічні переваги. Це нормальне ринкове явище, і дуже добре, що вітчизняні аграрії мають широкий вибір

Ефективність роботи обприскувача — поняття дещо розмите, бо на кінцевий результат у вирощуванні тієї чи іншої культури впливає низка факторів, починаючи від погодних умов і закінчуючи якістю насіння, препаратів тощо. Тому навряд чи хтось може зі стовідсотковою певністю стверджувати, що він отримав на 10–15% вищу рентабельність роботи завдяки тому, що застосовував конкретну модель обприскувача з певними технічними особливостями.

Однак, з іншого боку, існують очевидні моменти, які можна не лише озвучити, а й обчислити математично.

Почнімо з того, що пестициди є тією основою, що забезпечує здоров’я культурних рослин і захист їх від природних загроз у процесі вегетації. Застосування пестицидів істотно впливає на кінцеву врожайність й економічні показники вирощування культури.

Тому, застосовуючи якісні ЗЗР і вносячи їх вчасно, фермери у переважній більшості отримують позитивні результати врожайності й рентабельності вирощування культури. Своєю чергою, виробники обприскувачів наголошують: аграріям слід користуватися тільки сучасними моделями, оснащеними новітніми системами контролю виливу, стабілізації штанги тощо.

Звісно, що фермери це чудово розуміють, проте далеко не завжди поспішають оновлювати свій парк обприскувачів. Мовляв, і ті, що є, ніби непогано працюють — навіщо поспішати й платити гроші за нову машину, якщо це можна зробити через рік, два чи три…

__________________

Для того ж, щоб здійснити бодай мінімально ефективний захист посівів, потрібно витратити препаратів на суму від 100 доларів США на гектар. 1000 га посівів — це щонайменше 100 тис. доларів

__________________

Так, усе логічно, але тут ми ігноруємо очевидні та вкрай важливі моменти.

По-перше, самі пестициди коштують серйозних грошей. Для того ж, щоб здійснити бодай мінімально ефективний захист посівів, потрібно витратити препаратів на суму від 100 доларів США на гектар. 1000 га посівів — це щонайменше 100 тис. доларів.

По-друге, якщо ми внесемо ці дорогі пестициди неякісно, то не лише втратимо на їх вартості, а й недоотримаємо врожай. Ці цифри можуть залежати від різних чинників, але бути в підсумку досить значущими — 5, 10, 15 чи навіть усі 20%.

І вказані результати багато в чому залежать саме від технічної досконалості обприскувачів і наявності у їх конструкції сучасних технологій. Адже, простою мовою, фермерові потрібно, щоб на листкову поверхню рослин потрапила визначена кількість діючої речовини. Причому потрапила рівномірно — не більше і не менше. Якщо цю умову порушити, то не може бути й мови про ефективний захист рослин.

Дуже цікавий у цьому плані момент стосується стійкості штанги як у вертикальному, так і в горизонтальному положеннях. Значні її коливання вверх-вниз змінюють відстань до цільової поверхні, а розхитування штанги вперед-назад аналогічно впливу зміни робочої швидкості агрегата. І знову це впливає на траєкторію руху краплини й суттєво може змінити її місце осідання на рослинах, а отже, і дози внесення та рівномірність розміщення по площі.

Так, якщо крила штанги «гуляють» вгору-вниз, то, отже, змінюється і норма внесення препарату через збільшення чи зменшення відстані, яку має подолати робочий розчин із форсунки, що летить зі швидкістю 10 м/с. Промоделюємо, коли штанга рухається донизу й майже торкається верхівок посівів, а потім рухатиметься вверх (допустимо для простоти розрахунку до 1 м) і приблизно-експертно оцінимо рівномірність унесення. Розрахункова норма внесення системами обприскувача підтримується стабільно, але в нижній точці розміщення її буде локальне (2-разове перевищення дози на окремі рослини), за руху штанги вверх рівномірність покращуватиметься і в положенні штанги 50 см над цільовою поверхнею досягне оптимальної (задана доза на площу), а за подальшого руху вверх норма знову погіршуватиметься (у положенні 1 м отримаємо 0,5 розрахункової дози на площу). Якщо це гербіцид, то в нижньому положенні штанги ми майже гарантовано «спалимо» і бур’яни, і культурні рослини, не кажучи вже про перевитрату дорогого препарату. Натомість, якщо крило штанги піднялося на 0,5 м, то норма внесення автоматично знижується вдвічі. Тобто цього разу ми внесли вдвічі нижчу норму робочого розчину, що також вкрай недобре.

У горизонтальному розхитуванні штанги обприскувача також немає нічого хорошого. Якщо крило переміщується на пару десятків сантиметрів уперед, це означатиме, що його швидкість, порівнюючи із заданою швидкістю руху машини, вже не 14,4 км/год, а, наприклад, 20 км/год. Якщо назад, то, скажімо, 9 км/год. Відповідно, знову ж таки рідина із форсунок матиме різні траєкторії руху й, відповідно, потрапляти на рослини не в запланованих місцях і розподілятися нерівномірно на посівах. Зміна доз унесення та рівномірність за таких умов буде не такою інтенсивною, як за вертикального переміщення штанги, і за нашими розрахунками їх варіація може сягати від 0,75- до 1,5-разового перевищення розрахункової норми на площу.

Через такі нюанси відбуваються дуже серйозні втрати врожайності культури й, зрештою, зниження рентабельності її вирощування. Неправильний вибір робочої швидкості оприскувача з урахуванням рельєфу та стану поля, недосконала стабілізація штанги й обприскувача — це неефективно використані щонайменше 15–25% препарату та втрачена значна частина врожаю. Фермер може посіяти найкращі гібриди сільгоспкультур і придбати найдорожчі пестициди, однак істотна частина цих грошей підуть намарне.

У фокусі — соняшник!

Нині у всіх регіонах України аграрії захищають посіви соняшнику як культури, ключової для економіки вітчизняних господарств. Мінімальна усереднена технологія захисту соняшнику передбачає мінімум три захисні обробки.

Перша обробка — це внесення післясходового гербіциду для боротьби з бур’янами та падалицею культури-попередника.

Друга обробка — це застосування фунгіцидного препарату у фазу 5–6 листків, незрідка — у поєднанні з інсектицидом і мікродобривами передусім бором.

Третя обробка — фунгіцид у фазу «зірочки», плюс знову ж таки бор і за потреби — інсектицид.

Якщо трактор не витримує задану, оптимальну для внесення швидкість руху, надто ж на полях із нерівним рельєфом, нерівномірне внесення здійснюватиметься принаймні на 50% площі. У разі з гербіцидом це спричинить втрату щонайменше 4–5% врожаю. І це ми ще не говоримо про вовчок соняшниковий, адже якщо цю рослину-паразита ефективно не «розбомбити» потужним спеціалізованим препаратом, то можна втратити взагалі майже весь урожай.

Якщо ми вносимо фунгіцид й інсектицид, і в цей момент відбувається неконтрольоване вертикальне розгойдування штанги, то знову ж таки до 50% площі поля соняшнику буде оброблено нерівномірно. 25% — буде внесена подвійна норма препаратів, ще 25% — половинна. Тобто на чверті полів буде істотне перевищення «хімії», що спричинить опіки рослин, а ще на чверті — жуки й патогени розвиватимуться далі. За нашими підрахунками це спричинить втрату 13% урожаю на полі.

Якщо ж під час третього внесення спостерігатиметься горизонтальне розхитування крил штанги, то це загрожуватиме втратою до 11–12% того, що лишилося.

У результаті, поєднання ось таких от непомітних на перший погляд «дрібничок» може призвести сукупно до втрати 18–20% врожаю. Тобто, якщо потенціал гібрида, мінеральне живлення та погодні умови давали підстави розраховувати на 40 ц/га соняшнику, то в результаті фермер вийде на 32–34 ц/га. Ніби теж непоганий результат, але, втративши мінімум пів тонни врожаю на полі, площею 100 га, агровиробник недорахується 50 т насіння. Якщо в господарстві соняшник вирощують на площі 500 га, то це вже 250 т соняшнику — добра половина вартості сучасного обприскувача. І це тільки мова про вплив трьох негативних чинників під час трьох обробок соняшнику!

__________________

На обприскувачах BERTHOUD, на відміну від поширеного і менш ефективного маятникового механізму, встановлено штанги AXIALE завдовжки від 18 до 36 м, розташовані на запатентованій системі підвіски

__________________

Саме тому вкрай важливо звертати увагу на технологічні новації в сучасних обприскувачах. Виробники техніки для захисту рослин невипадково практично щороку пропонують суттєві покращення. Їхня головна мета — допомогти фермерові запобігти ось таким «непомітним» втратам.

Для прикладу можна взяти сучасні технічні рішення французької компанії BERTHOUD, реалізовані в конструкції її відомих моделей RAPTOR, TRACKER й інших.

Так, на обприскувачах BERTHOUD, на відміну від поширеного і менш ефективного маятникового механізму, встановлено штанги AXIALE завдовжки від 18 до 36 м, розташовані на запатентованій системі підвіски.

Конструкційний принцип AXIALE забезпечує точне копіювання лінії поля та стійке утримання положення над оброблюваною поверхнею. Систему встановлено на центральному шарнірі, розташованому ближче до центра ваги, баланс підтримують пружини між стаціонарною та мобільною рамою. Ця система «гасить» коливання в горизонтальній площині під час пришвидшення й гальмування для захисту конструкції штанги. Будь-які коливання та вібрація штанги зведено до мінімуму. Також слід зазначити систему автоматичного регулювання висоти штанги BOOM CONTROL, яка утримує штангу на заданій оператором висоті. Це сучасне електронне рішення, що додатково підстраховує механіку та гідравліку. У поєднанні це забезпечує справді нерухоме положення штанги.

Слід згадати й про підвіску мостів обприскувача на прикладі системи ACTIFLEX причіпного обприскувача BERTHOUD TRACKER. Це єдина підвіска на ринку, що використовує пружину з «нелінійною» характеристикою жорсткості, яка змінюється залежно від навантаження на вісь. Система постійно підлаштовується до навантаження для забезпечення максимально плавного ходу. Показово, що BERTHOUD надає на цю систему відразу 5-річну гарантію.

Додамо, що сучасні обприскувачі французького виробника мають також інші інноваційні рішення, які в комплексі забезпечують максимальне наближення до стовідсоткової норми рівномірного вкриття посівів робочим розчином. Власне таким способом і підвищується рентабельність вирощування сільгоспкультур.

Віктор ПОГОРІЛИЙ, заступник директора з наукової роботи
та випробувальної діяльності УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого