Малі господарства скорочуються на 16% — Кім закликав до переробки

Нідерланди — менші за територією ніж більшість українських областей. У 2025 році ця країна експортувала аграрної продукції на понад €137 млрд. Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім використав цей приклад, щоб показати головну ідею: у XXI столітті сама аграрність вже не гарантує успіху. Заробляють не на сировині, а на перероблюванні технологіях і науці.

Фермерські господарства є ключовими центрами життя для багатьох українських громад забезпечуючи податки та робочі місця. Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім у своїй колонці підкреслив що значення фермерства не можна вимірювати лише обсягами виробництва, адже це основа соціальної інфраструктури.

«Для багатьох українських громад фермерське господарство є одним із ключових центрів економічного життя. Це робочі місця податки до місцевих бюджетів підтримка соціальної інфраструктури замовлення для місцевого бізнесу та можливість для людей працювати й будувати майбутнє там де вони народилися і живуть» — зазначив Кім.

Приклад Нідерландів — менша територія більший виторг

Навіть під час війни агросектор залишається основою українського експорту забезпечуючи понад половину валютних надходжень. Але за словами Кіма аграрність сама по собі вже не гарантує успіху в сучасному світі.

Світ заробляє не на сировині, а на технологіях перероблюванні логістиці та науці. Яскравий приклад — Нідерланди країна що має меншу територію за більшість українських областей, але у 2025 році експортувала аграрної продукції на понад €137 млрд. Їхній агросектор — не просто поля й теплиці, а ціла система де поєднані наука, генетика, агрохімія, інженерія та високотехнологічне виробництво.

Це порівняння показує наскільки великий розрив між сировинною моделлю і моделлю доданої вартості — і саме цей розрив Кім пропонує закрити для українського агросектору.

Великі господарства зростають малі скорочуються

За останні роки великі аграрні підприємства збільшили виробництво на 9,2% тоді як виробництво в особистих селянських господарствах скоротилося майже на 16%. Це показує структурний зсув — масштаб і капітал дають перевагу у виживанні й зростанні особливо в умовах війни.

Для прифронтового бізнесу зокрема ситуація складніша. Висока собівартість і руйнування обмежують можливості для інвестицій. Кім наголошує що саме розвиток внутрішньої перероблювання має стати виходом — замість продажу сировини за низькою ціною господарства можуть створювати продукт з вищою доданою вартістю безпосередньо на місці.

Чому перероблювання означає більше робочих місць

Логіка проста: перероблювання сировини на місці означає додаткові виробничі потужності додаткові робочі місця і додаткові податки до місцевих бюджетів. Замість того щоб вивозити зерно чи олійні культури сирими й втрачати маржу на користь переробників в інших регіонах чи країнах — громада утримує більшу частину додаткової вартості у себе.

Для прифронтових територій де бізнес особливо вразливий через близькість до лінії фронту та обстріли — це не просто економічна стратегія, а питання виживання локальної соціальної інфраструктури. Кожне робоче місце на переробному підприємстві утримує людей у громаді замість того щоб підштовхувати їх до виїзду.

За матеріалами: колонка Віталія Кіма, Главком, Укрінформ