Збитки $25 з тонни соняшника — заводи зупиняються по всій Україні

Найбільший світовий експортер соняшникової олії готується імпортувати сировину для власних заводів. Це не гіпотеза — це наслідок двох провальних сезонів і втрати 35% врожаю. Перероблювання тонни соняшнику зараз дає збиток $25. Заводи без стратегічних запасів вже зупиняються. І наступний сезон може стати першим коли Україна купуватиме те що завжди продавала.

Україна вже наступного сезону може почати імпорт соняшнику з Аргентини. Таку думку висловив співзасновник і партнер Sunstone Brokers Сергій Репецький. За його оцінкою перероблювання тонни соняшнику зараз може давати збиток $25 — для заводів дешевше зупинитися ніж працювати на такій сировині.

Переважна більшість підприємств працює на залишках закуплених ще навесні. Ті хто не створив стратегічних запасів вже зупинились або шукають альтернативні культури для перероблювання — переходять на ріпак і сою.

Два роки падіння — і Аргентина росте на 43%

За останні два роки врожайність соняшнику в Аргентині зросла на 43% в Росії — на 20%. Україна за той самий період втратила 35% врожаю. Сезон 2024/25 став найгіршим за вісім років — врожай скоротився на 20% порівняно з попереднім.

«Ми вже не номер один ні в Китаї, ні в Туреччині, ні в Індії. Світ швидко змінюється, а наші частки зменшуються» — констатує Репецький.

Україна зберігає вплив лише на європейському напрямку.

Східна Європа вже законтрактувала понад 500 тис. тонн аргентинського соняшнику. Ця продукція реалізовуватиметься як «чорноморського походження» і конкуруватиме з українською та російською олією на ринках Туреччини та Індії.

Чому маржа зникла — і що це означає для переробної галузі

Світове виробництво соняшнику оцінюється на рівні 22 млн тонн у сезоні 2025/26 — на 0,5 млн тонн менше попереднього прогнозу. Дефіцит сировини й зростання фрахту штовхають ціну вгору швидше ніж ціну готової олії — звідси та негативна маржа перероблювання.

Для агрохолдингу що володіє переробними потужностями це означає необхідність переглянути сировинну стратегію на горизонт 12–18 місяців. Варіанти — диверсифікація на ріпак і сою тимчасова зупинка потужностей або імпорт сировини попри статус експортера.

Парадокс ситуації: Україна продовжує бути значним експортером готової соняшникової олії на європейський ринок — але вже не диктує ціни на глобальному рівні. Росія наростила потенціал до 17,5–18 млн тонн насіння і близько 4,5 млн тонн олії на експорт — наближаючись до колишньої позиції України.

За матеріалами: Куркул, Latifundist, Економічна правда, ProAgro Group, AgroReview