Соняшник після Каховської ГЕС: врожайність впала на 90% і що далі

2,6 тонни з гектара до підриву ГЕС. Менше тонни у 2024-му. І до 0,7 тонни у найбільш постраждалих районах у 2025-му. Три роки — і соняшник на Херсонщині перетворився з прибуткової культури на збиткову. Без зрошення південь не відновиться — і це вже не прогноз, а статистика.

Після руйнування Каховської гідроелектростанції врожайність соняшнику на Херсонщині знизилася на 70–90% порівняно з довоєнними показниками. Про це повідомили науковці Херсонського державного аграрно-економічного університету Віталій Пічура та Лариса Потравка за даними SuperAgronom.

У 2021 році на зрошуваних землях регіону врожайність соняшнику становила 2,2–2,6 т/га. У 2024-му вона впала до 0,8–1,0 т/га. У 2025 році в найбільш постраждалих районах правобережжя — до 0,2–0,7 т/га.

Регіональна катастрофа з глобальним виміром

Дослідники підкреслюють що наслідки деградації зрошуваного землеробства мають не лише регіональний, а й глобальний вплив. До повномасштабної війни Україна забезпечувала близько 10% світового експорту пшениці понад 15% кукурудзи та майже 50% соняшникової олії.

Херсонщина до підриву ГЕС була одним з ключових регіонів зрошуваного землеробства півдня України. Осушення Каховського водосховища знищило зрошувальну інфраструктуру яка десятиліттями забезпечувала стабільні врожаї в умовах посушливого клімату.

Для агрохолдингів що мають або планують активи на півдні — ця статистика є прямим сигналом: без відновлення зрошувальної інфраструктури продуктивність земель правобережної Херсонщини залишатиметься на рівні 20–30% від довоєнного потенціалу.

Відновлення — скільки коштує і хто платитиме

Відновлення зрошувальної інфраструктури Херсонщини — масштабний інвестиційний проєкт що потребує мільярдів доларів і залежить від деокупації правобережжя. Навіть після звільнення — реконструкція системи займе роки.

Короткострокова альтернатива — крапельне зрошення з підземних водоносних горизонтів. Але це дорожче ніж канальне зрошення і потребує індивідуальних інвестицій кожного господарства.

Для агробізнесу що оцінює землі на півдні — дисконт до ринкової ціни має відображати не лише воєнні ризики, але і відсутність зрошення як системного фактора продуктивності на горизонт 5–10 років.

За матеріалами: УкрАгроКонсалт, SuperAgronom, nikvesti.com, Херсонський ДАЕУ