Вимоги ЄС для свинарства: поки всі сперечаються, «Рата» вже закрила питання

Поки галузь дискутує про доцільність європейських стандартів, свинокомплекс зі Львівщини вже впровадив їх на практиці. Керівник компанії «Рата» Іван Корчинський зробив ставку на випередження, забезпечивши господарству реальну перевагу на ринку ЄС. Як підготуватися до експорту без зайвих суперечок — у нашому кейсі.

Закон про ветеринарну медицину і добробут тварин набирає чинності поетапно. Для свинарства він означає суттєві зміни: площа утримання на голову, вентиляція, освітлення, контроль здоров'я. Для більшості господарств — серйозні капіталовкладення і кілька років роботи.

Свинокомплекс «Rata» в Жовківському районі Львівської області виконав усі вимоги вже зараз — до того як закон набув повної чинності. «Я точно знаю що ми будемо в ЄС і в будь-якому разі треба призводити до всіх норм», — пояснює Корчинський в інтерв'ю журналу The Ukrainian Farmer.

Польська ціна на 60% вища — і «Rata» вже туди заходить

Відповідність стандартам ЄС відкриває доступ до ринків де ціна на свинину суттєво вища. Польська роздрібна ціна свинини — на 40–60% вища за українську. Для господарства що може підтвердити відповідність стандартам — це прямий доступ до цієї різниці.

Паралельно — страхові й кредитні переваги. Господарства що відповідають міжнародним стандартам отримують фінансування від ЄБРР і IFC на кращих умовах ніж звичайні агропозики в українських банках. А в Україні після 2022 року побільшало міжнародних мереж із власними вимогами до постачальників — і «Rata» вже в цьому переліку.

П'ять-двадцять мільйонів вкладень — і три-п'ять років окупності

Корчинський не розкриває конкретних сум. Але перелік змін дає уявлення: оновлена система вентиляції й мікроклімату, збільшена площа утримання на одну тварину, система ветеринарного моніторингу, персонал із відповідними кваліфікаційними документами.

Для господарства середнього масштабу таке оновлення коштує від 5 до 20 млн грн залежно від вихідного стану. Через доступ до вищих цін і кращого фінансування — окупається за 3–5 років. Для господарств що чекатимуть до останнього — витрати будуть ті самі, але без бонусу раннього виходу на нові ринки.

Джерела: АгроЧаймс, The Ukrainian Farmer, журнал «Агробізнес Сьогодні»