Наявність досить значних запасів вологи у багатьох регіонах України дає змогу включити до сівозміни проміжні культури, покращивши характеристики ґрунтів.

Більшість вітчизняних аграріїв чудово обізнані щодо позитивного впливу включення так званих сидеральних культур до сівозміни. Це дозволяє отримати цілу низку переваг.

По-перше, отримати майже безкоштовне зелене органічне добриво, котре за багатьма характеристиками аналогічне до внесення супердефіцитних органічних добрив тваринницького походження.

По-друге, істотно поліпшити характеристики грунту, збільшивши у ньому вміст органічної речовини, оптимізувавши показники pH та перевівши елементи живлення із недоступних для рослин форм в доступні.

По-третє, коренева система змішаних посівів сидератів відмінно розпушує грунт, що дає змогу в окремих випадках відмовитися від застосування глибокорозпушувачів.

До того ж, присутність сидератів у сівозміні дає змогу додатково поборотися із бур’янами, покращивши фітосанітарну ситуацію на полі, а також – урізноманітнити сівозміну, що є надзвичайно важливим для значної частини господарств.

Втім, як показує практика, сидерати використовує вельми обмежена кількість вітчизняних фермерів. Причин для цього є декілька і основна – низька кількість вологи в грунті на момент збирання ранніх зернових, ріпаку, гороху та ранньостиглого соняшнику. Зазвичай шанси на те, що сидерати проростуть і нормально розвиватимуться є не дуже великими. Та, звісно ж, ніхто не хоче витратити мізерні залишки вологи в грунті на сидерати, побоюючись, що її не вистачить на сходи озимих культур.

Натомість у нинішньому сезоні вряди-годи склалися чудові передумови для сівби проміжних культур. Причому дощі щедро поливають не лише захід та центральні області України, але й південь. Тобто, існують очевидні підстави розраховувати на те, що після збирання пшениці та ячменю у землі лишиться досить багато вологи. А отже, цілком можна водночас із лущенням стерні здійснити висів насіння сидератів.

Звісно, що посіяти сидерати можна і за допомогою зернових чи ріпакових сівалок, проте найдешевший та найпростіший спосіб – застосування міні-сівалок, начеплених на дисковий лущильник. Разом із лущенням стерні у грунт потраплятиме насіння, яке зі старту отримає необхідну вологу. Можна зробити ще цікавіше, внісши заразом декілька десятків кілограмів азотних добрив. Це прискорить розкладання соломи і заразом сприятиме проростанню сидератів.

При цьому вартість самого насіння є порівняно невисокою. Так, посівна суміш із 4-6 сидеральних культур у розрахунку на 1 га, в середньому становить 150-300 грн.

Ми радимо звертати увагу саме на суміші сидератів, до складу яких входить відразу декілька культур із різними типами кореневої системи та різними властивостями. Так, скажімо, гречка сприятиме розкисленню грунту, фацелія – покращить доступність фосфору для наступних культур, а бобові, такі як вика чи конюшина, акумулюватимуть атмосферний азот в грунті. Всі разом культури, що входять до складу суміші, всебічно розпушуватимуть грунт у різних шарах та буквально «задушать» більшу частину насіння бур’янів, що намагатиметься прорости.

Надалі ж, залежно від планів господарства на конкретне поле, можна реалізувати різні стратегії поводження із сидератами. Найпростіше, якщо мова йде про подальше вирощування ярових культур. В такому разі у жовтні-листопаді потрібно буде здійснити якісний глибокий обробіток грунту, заробивши посіви сидератів у землю. До весни ця зелена маса розкладеться і стане відмінним джерелом живлення для кукурудзи чи соняшнику.

Із озимими культурами складніше, оскільки від липня до вересня-жовтня часу не так багато. Деякі фермери приглушують сидерати гліфосатом чи працюють декілька разів поспіль ґрунтообробними агрегатами, аби підготувати оптимальні умови для вегетації пшениці. В обох випадках можуть існувати певні застереження, особливо щодо ймовірної післядії гербіциду.

Найкращим рішенням у даному разі вбачається якісне заробляння сидератів у грунт із подальшим застосуванням потужних сівалок.

Втім, в Україні практикується доволі цікава схема постійної присутності сидератів на полі із висівом товарних культур у приглушений гербіцидом зелений «килим». Так чи інакше, у кожному господарстві можна знайти найбільш ефективну схему включення зеленого добрива у сівозміну. І у нинішньому сезоні для цього складаються якраз оптимальні умови.

Оптимальні інструменти заготівлі

Боротьба за собівартість продукції у молочному скотарстві вимагає гнучкого підходу до технічного...

Озимий ріпак: перший прибуток і впевненість у...

Озимий ріпак залишається однією з ключових олійних культур в Україні — і не дарма. В умовах...

Десикація культур препаратами родини Раундап®:...

Десикація є важливим елементом сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур, що...

АгроТренди

Скільки економить No-Till: пальне мотогодини і врожайність кукурудзи в зоні недостатнього зволоження

137
Один Т-150 на 1000 гектарів. Кредит під 28% річних. Жодного досвіду. Саме так у 2002 році починав Сергій Таровик з Кіровоградщини — і саме через брак грошей перейшов на No-Till. Двадцять чотири роки...

Заробіток вищий за офісний: агробізнес масово переманює молодь

382
74% роботодавців фіксують критичний дефіцит кадрів, проте в агросекторі ситуація гостріша, ніж будь-де. Мобілізація забрала фахівців найпродуктивнішого віку, а старіння галузі досягло своєї межі....

Вирощування бавовни на Одещині: богара vs зрошення і роль калію у врожайності

283
Перший сезон — невдача на богарі. Другий — перший успіх на зрошенні. Третій — конкретні цифри й рішення розширювати площі. Бавовник на Одещині пройшов шлях від спортивного інтересу до бізнесового...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.