Як стартап «Чорнозем» виявляє та очищає поля від військових токсинів

Внаслідок військових дій значна частина українських аграрних угідь зазнала забруднення важкими металами. Щоб допомогти фермерам оперативно діагностувати ці ризики, троє студентів-магістрів з України, США та Німеччини створили міжнародний стартап «Чорнозем». Однією із засновниць проєкту стала українка Ярослава Шилик, яка разом із Олівією Менезис та Кирилом Коголом розробила інноваційне та доступне рішення.

Суть розробки полягає у створенні спеціального реагенту, який можна додавати до добрив або системи поливу. Після внесення на поле, відбувається візуальна реакція на важкі метали, інтенсивність якої прямо корелює з рівнем забруднення. Як пояснює Ярослава Шилик, чим швидше відбувається реакція, тим вищим є забруднення.

Далі поле сканується дронами на низькій висоті. За допомогою алгоритмів комп’ютерного зору фіксуються осередки забруднення, які потім наносяться на цифрову карту. Фермер отримує ці карти у веб-додатку разом із чіткими рекомендаціями: як ізолювати небезпечні ділянки та які культури висадити для їх очищення. Серед культур-фіторемедіаторів, що витягують токсини з ґрунту, дослідниця називає соняшник, гірчицю та сою. Розробка підходить не лише для зон військового впливу, де вибухи вивільняють важкі метали та інші токсини, але й для територій, забруднених промисловістю.

Молоді розробники вже отримали найвище визнання за свою роботу, здобувши приз Overall Winner, Biodesign Challenge 2025 у Нью-Йорку. Ця перемога підкреслила світову важливість проблеми забруднення українських ґрунтів, оскільки Україна є критично важливим експортером агропродукції.

Експертка ФАО ООН Катерина Звєрєва підтверджує: масштаби втрат вражають. За її оцінками, до 2024–2025 років лише близько 24 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь залишаються відносно безпечними для використання. Хімічне забруднення важкими металами вже фіксується у ґрунтах областей, що зазнали інтенсивних обстрілів. У цьому контексті, розробки на кшталт «Чорнозем» вона називає елементом критично важливої інфраструктури безпеки.

Критично важливим є перехід від точкових рішень до масштабної, сертифікованої та системної політики діагностики та якісної ремедіації ґрунтів. Експерти наголошують, що успіх відновлення вимагає координації з державними програмами розмінування та залучення міжнародного фінансування. Ключове завдання для України — не лише зберегти потенціал, а й модернізувати систему управління земельними ресурсами, інтегруючи інноваційні рішення. Це єдина можливість повернути мільйони гектарів пошкоджених земель у безпечний обіг та зміцнити продовольчу безпеку.

Пише seeds.org.ua.