«Аграрна здибанка» у Львові: євроінтеграція й нові фінансові інструменти для малого та середнього агробізнесу

28 жовтня УКАБ та агенція UCABevent у партнерстві з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) провели регіональний семінар «Аграрна здибанка», що був присвячений темам фінансування та євроінтеграції. Учасники обговорили актуальні питання розвитку бізнесу, визначили шляхи зміцнення міжнародних співпраць та розширення партнерств у галузі.

Перш за все, гостей заходу привітав голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук, який наголосив на важливості обговорення стандартів Європейського Союзу, зокрема у сфері застосування пестицидів, оскільки це серйозний виклик та одночасно «вікно можливостей» для виходу на нові ринки при умові модернізації виробництва. «Україна повністю перейшла на видачу фітосанітарних сертифікатів в електронному вигляді, припинивши використання документів на спеціальних бланках. Але в період адаптації шахраї збільшили кількість підробок, тому Держпродспоживслужба фіксує зростання запитів від країн-імпортерів щодо підтвердження автентичності фітосанітарних сертифікатів. Тож агробізнесу важливо посилити внутрішній контроль за документацією та провести роз’яснювальну роботу з партнерами, щоб уникнути як прямих економічних втрат для експортерів, так і довгострокової шкоди для іміджу України на міжнародній арені», – наголосив Сергій Ткачук.

Генеральний директор УКАБ Олег Хоменко оглянув ключові показники аграрного експорту України у 2024 році, а також розповів про євроінтеграцію галузі:

Євроінтеграційний процес для України перейшов в активну фазу – завершено скринінг законодавства, переговорні групи розпочали свою роботу. До кінця місяця Україна має представити свою офіційну переговорну позицію. Найбільш «тригерними» темами в переговорах є застосування пестицидів та агрохімікатів, а також добробут тварин, оскільки ці процеси потребуватимуть значних інвестицій і зміни практик. Ключовою датою для аграрного сектору стане 2028 рік, на який заплановано перегляд умов торгівлі з Європейським Союзом. Успіх цього перегляду безпосередньо залежатиме від того, наскільки ефективно Україна адаптує законодавства до норм ЄС. Тобто до 2028 року український парламент має ухвалити відповідні закони, а органи виконавчої влади – розробити та впровадити підзаконні нормативні акти».

Тему євроінтеграції продовжила проджект-менеджерка УКАБ Софія Якименко, наголосивши, що для розуміння майбутніх вимог необхідно розрізняти три ключові концепції:

• Спільна аграрна політика (CAP): це набір законодавчих інструментів та практик, покликаних створити рівні умови для всіх фермерів у межах ЄС, забезпечуючи стабільність їхніх доходів і конкурентоспроможність;
• Європейський зелений курс (Green Deal): це ширша політична ініціатива, мета якої – досягнення кліматичної нейтральності Європи до 2050 року. Аграрний сектор є одним із ключових елементів цієї стратегії;
• стратегія «Farm to Fork»: це складова Green Deal, спрямована на створення прозорого, стійкого та етичного ланцюга постачання продовольства, від виробника до кінцевого споживача.

Крім цих норм, до яких доведеться адаптовуватись, на українських аграріїв впливає й Регламенті ЄС щодо знеліснення (EUDR), а саме на експорт сої та продуктів її переробки (борошно, шрот, олія). Кожна партія продукції, що експортується до ЄС, має відповідати трьом вимогам: відсутність зв’язку зі знелісненням – необхідно надати докази, що продукція вирощена на землях, які не були знеліснені після 31 грудня 2025 року; законність виробництва та повна простежуваність – кожна партія товару повинна бути відстеженою до конкретної земельної ділянки, з якої вона походить, із наданням точних геолокаційних координат. Для малих виробників ці критерії стануть обов’язковими з 30 червня 2026 року», – пояснила Софія Якименко.

Друга частина семінару була присвячена презентації нового фінансового інструменту – аграрних нот. Експерти проєкту IFC та Національного депозитарію України детально розповіли про еволюцію від паперових аграрних розписок до повністю цифрового інструменту, його правову архітектуру та практичні аспекти використання через новий електронний Реєстр.

З 2015 по 2025 рік в Україні видано понад 11,3 тисячі аграрних розписок на загальну суму $2,35 млрд. Цей інструмент довів свою ефективність, дозволивши агровиробникам залучати фінансування під заставу майбутнього врожаю. Проте він мав і суттєві недоліки: паперова форма документа, ризик його втрати, обов’язкове нотаріальне посвідчення. Необхідність взаємодій, пов’язані з цим витрати часу та коштів робили інструмент дорогим і незручним, особливо для малих фермерів. Тож саме із запиту ринку на дешевший, швидший і повністю цифровий інструмент з’явились аграрні ноти, вперше вона видана в березні цього року», – розповіла експертка з комунікацій та інформаційних кампаній Проєкту IFC Олеся Омеляненко.

Своєю чергою, експерт з питань агрофінансування Володимир Гераймович, детально розкрив юридичну та практичну суть нового інструменту:

Ключова відмінність полягає в тому, що аграрна розписка – це нотаріально посвідчений паперовий документ, тоді як аграрна нота – це неемісійний цінний папір. Це означає, що вона існує виключно в електронній формі у новому Реєстрі аграрних нот, а її випуск, обіг та погашення регулюються і захищаються законами про ринки капіталу. Інструмент видається індивідуально після погодження всіх умов між аграрієм і кредитором, посвідчує безумовне зобов’язання, забезпечене заставою майбутнього врожаю, здійснити поставку продукції (товарна нота) або сплатити кошти (фінансова нота). Важливо, що предметом застави тепер може бути не тільки продукція рослинництва, але й тваринництва та продукти їх переробки. Додаткова застава (наприклад, техніка) можлива лише за окремим договором».

Про технічну інфраструктуру, що лежить в основі нового інструменту, – Реєстр аграрних нот, детально розповіла членкиня Правління ПАТ «НДУ» Марина Адамовська:

Реєстр аграрних нот – це повністю цифровий сервіс, що працює за аналогією до інших державних електронних реєстрів. Початок роботи з Реєстром максимально спрощений. Як боржнику, так і кредитору потрібно лише один раз створити свій електронний кабінет, підписавши за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) стандартний договір (публічну оферту). Ця дія безплатна, її варто зробити заздалегідь. Надалі процес видачі ноти ініціює агровиробник: він заповнює всі параметри в кабінеті, система автоматично перевіряє дані в потрібних реєстрах, потім документ з’являється у кредитора на погодження, яке також засвідчується КЕП. Після фінальної реєстрації в НДУ, аграрна нота як електронний цінний папір зараховується на рахунок кредитора, що й підтверджує його право власності».

Команда УКАБ та UCABevent висловлюють щиру подяку партнерам – Міжнародній фінансовій корпорації (IFC), Національному депозитарію України, а також дякуємо спікерам за змістовні презентації й учасникам за активну участь і жваву дискусію. Львівська «Аграрна здибанка» стала ефективним майданчиком для обговорення стратегічних викликів і практичних рішень для агробізнесу, що є критично важливим для сталого розвитку галузі. Долучайтесь до наступної «Аграрної здибанки» у Вінниці вже 20 листопада, для цього реєструйтеся.