У Хорватії на річці Драва, притоці Дунаю, рибалка спіймав надзвичайно рідкісного представника осетрових – шипа (Acipenser nudiventris). Цей вид Міжнародний союз охорони природи (IUCN) у 2021 році офіційно оголосив локально вимерлим у басейні Дунаю.

У Червоній книзі України він має статус «зниклий». Про це повідомляє Всесвітній фонд охорони природи WWF-Україна. За повідомленням, довжина риби сягала 1,76 метра, а вага — 35 кілограмів.

Після вилову червонокнижну рибу негайно випустили назад у річку живою.

Унікальна риба була виловлена на території біосферного заповідника «Мура-Драва-Дунай», відомого як «Амазонка Європи». Остання підтверджена згадка про шипа в цьому регіоні датувалася 2009 роком. Його несподівана поява викликала стриманий оптимізм, але й підкреслила критичний стан осетрових.

«Це винятково рідкісна подія. На жаль, поява однієї рибини не означає, що існує ціла популяція, здатна до розмноження та самовідновлення. Однак, позитивним є те, що цей вилов демонструє: у річці Драва все ще зберігаються природні умови, де осетрові можуть виживати», – зауважує Беата Штрібель, керівниця Ініціативи WWF з питань збереження осетрових.

 

Осетрових часто називають «живими копалинами», адже вони збереглися ще з часів динозаврів. Проте сьогодні ці риби – одна з найбільш загрожуваних груп у світі. Будівництво гребель, яке перекрило їхні міграційні шляхи, руйнування природних місць нересту та браконьєрство заради чорної ікри призвели до катастрофічного скорочення їхніх популяцій.

«В Україні історично водилося шість видів осетрових (білуга звичайна, севрюга звичайна, стерлядь прісноводна, осетер руський, осетер атлантичний та осетер шип), усі з них занесені до Червоної книги України. Два – осетер атлантичний і осетер шип – офіційно визнані зниклими», – розповідають у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна.

Основними причинами скорочення популяцій осетрових в Україні є:

  • Будівництво гребель, що блокують міграційні шляхи.
  • Браконьєрство та надмірний вилов через торгівлю продукції з осетрових, зокрема чорною ікрою, яка вважається “символом розкоші”.
  • Руйнування природних місць нересту.

Для боротьби з цими загрозами міжнародні організації, зокрема WWF-Україна, залучені до масштабних проєктів із захисту та відновлення осетрових: LIFE-Boat 4 Sturgeon та MonStur in the Danube.

 

Пише seeds.org.ua.

Мобільні зерносховища: сучасне рішення для...

Під час жнив аграрії стикаються не лише з необхідністю оперативно зібрати врожай, а й із завданням...

Бур'яни: особливості розвитку та агротехнічний...

Бур’яни відзначаються високою шкідливістю по відношенню до польових культур. Вони виснажують та...

Натура соняшникового насіння: резерв прибутковості

Показники якості насіння соняшнику Якість насіння соняшнику визначає сукупність властивостей,...

АгроТренди

Прибуток 100 тис. з гектара — фермер знайшов прибуткову нішу

1691
40-50 тисяч гривень на рік. Саме такий чистий прибуток обіцяли традиційні зернові й олійні культури на 24 гектарах орендованої землі на Харківщині. Фермер порахував — і зрозумів що про розвиток...

Дороги не чекають на бюджет — бізнес сам лагодить інфраструктуру

679
Поганий шлях до елеватора — це не просто яма в асфальті. Це знижене на третину навантаження зерновоза взимку і в бездоріжжя зимовий період. Це довша дорога для швидкої допомоги. Саме тому фермери на...

Agromino продає термінал Чорноморськ: стратегія вивільнення капіталу і тренд в АПК

586
42 тис. га земельного банку. Власний портовий термінал що перевалив 400+ тис. т за сезон. Здавалось би — ідеальна вертикальна інтеграція. Але новий CEO Agromino вирішила інакше: термінал...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.