Польські ягідівники шукають нові технології вирощування лохини через кліматичні виклики

Для ягідівників вагомий досвід роботи зазвичай є одним зі «стовпів» успіху справи. Якщо ж йдеться про вирощування лохини, то у цьому сегменті вкрай важливо ще й відстежувати актуальні тенденції та впроваджувати у бізнес інновації.

У Польщі, де площі насаджень лохини зростають щороку, конкуренція між ягідівниками особливо висока. Однак тим, хто займається цим бізнесом вже багато років поспіль, вдається утримувати лідерські позиції на ринку та розширювати виробництво. Серед таких – головний агроном ягідного господарства Polana та засновник і власник розсадника Polska Borówka Павел ВАВРИЩУК, котрий займається лохиновим бізнесом ще з 2005 року.

За час роботи ягідівник з Польщі зумів не лише розвинути успішний бізнес з вирощування лохини, а й створити сучасний розсадник Polska Borówka, що постачає високоякісний садивний матеріал господарству Polana, а також у різні куточки Польщі та до низки європейських країн.

Гарна врожайність та висока якість

Наразі у групі компаній Polana обробляють 400 гектарів лохини, з яких на 106 гектарах зараз вирощують органічну ягоду.

Уже протягом тривалого періоду в господарстві практикують стандартну схему висаджування лохини, що оптимально підходить як для ручного, так і для механізованого збору врожаю. Усі відносно нові площі висаджені за схемою 3–3,5 метра на 0,7–1 метра. Лохину висаджують на грядах, сформованих з субстрату, що складається з суміші торфу та соснової стружки. Площі вкривають агроволокном. До слова, з часом чорне агроволокно на плантаціях замінили на біле, що дало змогу знизити температуру та запобігти перегріванню субстрату.

На частині площ у господарстві практикують контейнерне вирощування лохини. Контейнери влаштовують двома способами: однорядним та дворядним зигзагоподібним. Однорядна система передбачає розташування рядів рослин на відстані 2,5 метра, при цьому кущі лохини ростуть через кожних 0,7–1 метра. Натомість у зигзагоподібній системі рослини розташовуються через кожних 0,5 метра, чергуючись і назагал створюючи зигзагоподібний «візерунок». Відстань між рядами при цьому становить 3 або 3,5 метра.

За такого щільного висаджування збирати врожай можна лише ручним способом. Однак це дає змогу практично вдвічі збільшити кількість рослин на гектарі площі й тим самим суттєво підвищити врожайність. На таких плантаціях ми використовуємо крапельну систему зрошення. Важливо зважати на те, що рослини у контейнерах потребують більшої кількості вологи. До того ж для контейнерного вирощування підходять не всі сорти лохини. Найкраще вирощувати таким способом ті з них, яким притаманний вертикальний ріст і стійкість стебел. Це Дрейпер, Дюк, Блюголд і Каліпсо. Також при цьому способі вирощування важливо забезпечити вчасне та правильне обрізування кущів, – розповідає Павел Ваврищук.

Одна з основних переваг вирощування лохини в контейнерах, окрім мобільності – це можливість повноцінно контролювати особливості ґрунту, а також зменшити ризик розвитку ґрунтових хвороб.

Технологія вирощування лохини у контейнерах у плівкових тунелях дає змогу досягнути високої врожайності – не менше 20 тонн з гектара. Власне, інтенсифікація вирощування лохини – це стратегія, що дає змогу максимально використовувати потенціал плантації, при цьому ефективно зберігаючи її екологічну рівновагу, вважають у компанії Polana.

Захист від приморозків: як обрати найдієвіший

Сезон 2025 року відзначився у Польщі досить раннім початком. Як наслідок, розвиток кущів лохини розпочався аномально рано. Натомість весняні заморозки згодом суттєво вплинули на стан рослин під час цвітіння, зазначає очільник господарства.

Цьогоріч рослини почали розвиватися вже у лютому, оскільки температура повітря на той час була досить високою. Проте вже навесні, починаючи з березня і до травня, температурні показники суттєво знизилися. У деяких регіонах морози трималися майже протягом місяця – погода покращувалася лише на короткі проміжки часу. На той час цвітіння було у самому розпалі. Тому морози завдали дуже суттєвої шкоди. У багатьох регіонах Польщі ягідівники втратили до 50 %, а подекуди – й 70 % врожаю. Зазвичай заморозки «просуваються» смугами, й інтенсивніше вражають рослини в низинних районах, долинах та на вологих луках. Наприклад, на нашій плантації в Очожі особливо постраждали ділянки по краях поля, що прилягають до відкритих луків, – розповідає фахівець.

Насадження на площах господарства Polana захищали переважно з допомогою туманогенераторів. На окремих ділянках застосовувалися дощувальні машини, що створювали захисний шар льоду на рослинах.

Довелося використовувати додатковий обігрів і в тунелях. Захист рослин у тунелях – задача значно простіша, аніж запобігання негативному впливу заморозків на відкритих площах.

Іноді в тунелях достатньо закрити ворота або ж натягнути додаткове покриття. Власне, одна з переваг вирощування у тунелях полягає в тому, що вдається забезпечити оптимальний мікроклімат. А це позитивно впливає на якість плодів та дає змогу пришвидшити дозрівання ягід на 2–3 тижні порівняно з відкритим ґрунтом. Тож хоч вартість встановлення тунелів є вищою від вирощування лохини у відкритому ґрунті, ці інвестиції швидко повертаються завдяки вищій врожайності й надійнішому захисту, – пояснює Павел Ваврищук.

А от на відкритих площах доводиться обирати оптимальний спосіб захисту індивідуально. У надто вітряну погоду штучний туман швидко розвіюється і не забезпечує надійного захисту. Натомість у безвітряну погоду не вдасться отримати очікуваного ефекту від задимлення території. У такому разі дим від багаття підійматиметься вертикально вгору, не впливаючи на температуру.

З власного досвіду бачимо, що найефективнішим методом захисту від впливу приморозків на насадження у відкритому ґрунті є туманоутворення. Принцип дії полягає у тому, що штучний туман запобігає втратам тепла з навколишнього середовища на плантаціях. Проте такий спосіб потребує безвітряної погоди, а для генерації туману доводиться докладати суттєвих зусиль. Зрештою, потрібна ще й особлива вправність: іноді, коли туман добре розподіляється площею, видимість знижується практично до нуля. Якщо ж говоримо про культури, що вирощуються в контейнерах, то найкращим способом захисту є дощування над землею. Проте для забезпечення дощування потрібна значна кількість води. До того ж існує ризик пошкодження кореневої системи внаслідок підмерзання, – зазначає фахівець.

Вирощуючи низку традиційних та нових сортів лохини, польські підприємці на власному досвіді оцінили їхню стійкість до дії приморозків. Найнадійнішими виявилися сорти Спартан, Дюк, Блюкроп та Еліот. А от на лохину Блюголд і Чендлер, а також нові сорти Каліпсо, Ластколл і Мегас Блю мороз вплинув особливо відчутно. Утім, остаточні висновки щодо нових сортів ягідівники поки що робити не поспішають.

Лохину Каліпсо, Ластколл і Мегас Блю ми висадили на особливій ділянці, що доволі швидко прогрівається й так само швидко втрачає тепло. Тому, зважаючи на результати одного сезону, підсумки щодо особливостей сортів робити не поспішаємо, – каже Павел Ваврищук.

Після стресу рослинам потрібна допомога

Весняний сезон 2025 року завдав відчутних клопотів аграріям. Однак польський фермер впевнений, що дефіциту фруктів на європейському та світовому ринках цьогоріч не буде. Попри те, що в окремих регіонах втрати через весняні приморозки є досить значними, ягідівники та садівники можуть покращити ситуацію з допомогою правильного технологічного догляду за насадженнями.

Якщо після заморозків плоди недостатньо підживлювати, вони дозріватимуть дрібними та деформованими. Проте правильне живлення, достатнє зрошування та біостимуляція допоможуть виростити якісний врожай. Тому думаю, що ціни на ринку залишатимуться приблизно такими ж, як і в попередні роки, – вважає головний агроном компанії.

Як у Польщі, так і в інших країнах виробники лохини зараз змушені розв’язувати багато проблем, пов’язаних зі змінами клімату. Зокрема облаштовувати протиградові накриття або ж вирощувати ягоди у тунелях.

Якісні саджанці – якісний врожай

Одним з важливих факторів якості врожаю у господарстві Polana є високий ґатунок саджанців, з яких вирощують лохину. Їх культивують у розсаднику Polska Borówka, власником та засновником якої є також Павел Ваврищук. Компанію заснували у 2016-му, і нині вона спеціалізується на вегетативному розмноженні саджанців лохини. І не лише лохини, адже у господарстві вирощують також садивний матеріал малини, жимолості, суниці садової та ожини.

Суть вегетативного розмноження полягає в отриманні саджанців зі здерев’янілих пагонів материнських рослин. Завдяки цьому стовідсотково зберігаються генетичні характеристики рослини. До того ж вирощені таким способом саджанці швидше дають плоди, оскільки їхня коренева система добре розвинена, та виявляють стійкість до хвороб.

У процесі розмноження саджанців в компанії Polska Borówka застосовують сучасні технології та беруть на озброєння багаторічний досвід роботи. Водночас фахівці займаються й впровадженням нових сортів, на які спостерігається попит на ринку.

Наразі саджанці з розсадника купують провідні господарства Польщі та європейських країн. Розплідник зараз займає близько 1,5 гектара, і його розширення триває.

Ми свідомі того, що запорукою успішного бізнесу обраній сфері є інвестиції в інновації та тяжіння до екологічності. Відтак працюємо на майбутнє. У нинішньому сезоні робимо все для того, щоб відновити рослини після весняних заморозків, пройти наші сертифікаційні аудити і надалі підтримувати незмінно високу якість плодів та садивного матеріалу. Водночас дуже сподіваємося, що погода надалі буде стабільною і прогнозованою, – зазначає Павел Ваврищук.

 

Пише jagodnik.info.