Вирощування гарбузів дозволяє отримати 650-700 доларів з гектару

Сьогодні Україну складно уявити без такої цінної баштанної культури як гарбуз, хоча ще років 10-15 тому цю ягоду культивували скромно.

Переломним можна вважати 2018-ий рік, коли група ентузіастів-господарників заснувала ТОВ «Млин-2018», поставивши у вершину господарського кута вирощування гарбузів. Це було по-своєму дещо незвичним і навіть несподіваним, хоча ця культура здавен відома як на Сумщині, так і в Україні. Більше того, вважається своєрідною городньою візиткою.

Як говорить директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, «млинівці» зробили прорахований акцент на цій нішевій культурі. Сухе насіння гарбуза надзвичайно високо цінується на європейському та світовому ринках, а сам процес вирощування культури не потребує якихось додаткових зусиль чи великих коштів. До того ж, як попередник гарбуз майже не поступається органічним добривам, про застосування яких зараз майже не згадують.

За словами агронома-консультанта ТОВ «Млин-2018» Миколи Басова, базу товариства створили неподалік Сум, у селі Токарі, аби відстань до господарників не перевищувала сотні кілометрів – саме така логістика дозволяє співпрацювати максимально ефективно. Одними з перших, до кого звернулися, стала Тростянецька міська об’єднана громада, зокрема, її очільник Юрій Бова. Він відразу оцінив перспективні переваги гарбузового починання й ініціював створення комунального підприємства «Агентство місцевого розвитку», яке й зайнялося конкретними питаннями.

Першого року, а саме у 2021, під баштанну ягоду у «Агентстві місцевого розвитку» відвели 93 гектари поблизу Тростянця. Результати перевершили всі сподівання. Тоді чистий прибуток за сезон роботи склав майже півтора мільйона гривень, а до місцевого бюджету додатково надійшло 325 тисяч гривень податку на прибуток. Торік площу розширили до півтори сотні гектарів. І це важкого окупаційного року, коли російська агресія завдала громаді значної економічної шкоди. Навіть у цих умовах показники економічної ефективності зросли більш як удвічі.

І нинішнього року тростянецькі громадівці попрацювали доволі успішно, хоча в роботу дещо «втрутилася» дощова погода. Однак, за великим рахунком, гарбузова складова залишається доволі вагомою і в Тростянці планують і надалі культивувати цю культуру.

Утім, не тільки в цьому місті. Предметно і успішно займаються гарбузами в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААНУ, де під них відвели понад півсотні гектарів. Але тут чітко «присутня» наукова складова, адже в закладі працює потужний загін науковців, які сповна використовують додаткову можливість для поглибленого вивчення різноманітних аспектів вирощування. І насамперед агроекологічного реагування як голо-, так і покритонасінних окремих сортів.

Вже у 2023 році відводять виробничі ділянки під гарбузи у ФГ «Антагро», «Діамант», ДП «Дослідне господарство «Іскра» Роменського району, окремих освітніх закладах тощо.

А тим часом економічна ефективність гарбузових гектарів і соток залишається доволі високою. Так, з однієї жовтобокої ягоди вагою від 4 до 6 кілограмів господарі отримують не менше 100-120 грамів сухого насіння, а в перерахунку на гектар 600-650 кілограмів. А за один одержують від 2.3 до 2.5 долара США. При цьому затрати на обробіток гектара не перевищують 23-25 тисяч гривень, а чистий прибуток коливається від 650 до 700 доларів США.

Арифметика не тільки проста і зрозуміла, а й спонукає всерйоз задуматися, чи варто вирощувати цю велетенську ягоду.