Соя з інокулянтом: реальний прибуток

За підсумками минулого року соя стала культурою, що рентабельна за умов невисоких закупівельних цін.

Про це розповів Ярослав Чабанюк, доктор сільськогосподарських наук, СЕО BioNorma.

Він відмітив, що серед українських виробників сої у нинішньому році з’явилося твердження, що інокуляцію не варто виконувати, бо бульбочки на коренях культури можуть формуватися і без цього заходу. До цієї точки зору приєдналися і окремі експерти, що звертаються до напрацювань певних фермерів з Північної Америки, що виконують інокуляцію лише через два або три сезони.

Щоб глибше зрозуміти технологічну потребу в інокуляції розглянемо технологію живлення сої у США. Місцеві фермери формують урожайність культури за рахунок азотфіксації тільки на 50-60%. У нашій країні середня урожайність сої складає 2,3 т/га і за нашими дослідженнями, за умови достатнього зволоження аграрії можуть отримати урожайність культури на рівні 2,5 т/га без застосування міндобрив тільки за допомогою азотфіксації. Прибавка від внесення інокулянту в умовах нашої держави коливається у межах 200-600 кг насіння сої на гектар. За мінімальної закупівельної ціни на сою у 300 доларів США/га прибавка сягає показника 60-180 доларів США/га. А вартість витрат на інокуляцію покриваються ефектом від її застосування, бо витрати на інокулянт лише 5 доларів США/га», – зауважив науковець.

Відповідно технологічну стратегію живлення сої кожен аграрій обирає на власний розсуд, враховуючи свій фінансовий стан. А максимальний прибуток можна отримати вдало поєднавши мінеральне живлення з інокуляцією. Бо весь азот, що фіксується бактеріями у бульбочці культури сої, надходить одразу в цитоплазму рослин, тому азотфіксація є не тільки найбільш екологічним способом забезпечення рослин азотом, а й найефективнішим з погляду транспортування до рослини!