Інтенсивність фунгіцидного захисту сої поступово зростає, незважаючи на не надто сприятливі для розвитку хвороб умови, що складалися останнім часом. Так, залежно від регіону вирощування, рівня опадів та потенціалу врожайності культури кількість фунгіцидних обробок може налічувати й два внесення протягом сезону. Більшість із нас розуміють важливість якісного фунгіцидного захисту, проте спільним для всіх є той факт, що наразі наші знання про видовий склад хвороб на сої обмежені, як і здатність визначити проблему в польових умовах. З огляду на це при побудові схеми захисту від хвороб, з одного боку, слід обирати фунгіцид з максимально широким спектром дії, а з іншого — користуватися послугами спеціалізованих лабораторій для діагностування збудника, що спричинив ураження, аби надалі за потреби скоригувати схему захисту задля досягнення максимального результату.

Життя соняшнику — то суцільні критичні періоди. Коли хвороби масово проявляються на соняшнику? Здебільшого в момент цвітіння та у більш пізні фази. А коли потрібно контролювати хвороби? Правильно — на початкових етапах росту і розвитку. Адже коли рослина вже захворіла, лікувати її запізно. Тобто можна лише профілактично стримувати хворобу, а викорінити її неможливо. Тож аби контролювати хвороби соняшнику, дуже важливо вчасно їх ідентифікувати і зупинити. А коли ви помітили симптоми хвороби й надалі вона інтенсивно проявляється, це значить, що слушний момент ви вже проґавили.

Через особливості гідротермічних умов осені ріпакова посівна сильно розтягнулася в часі. В той час як деякі аграрії лише сіють, інші вже не перший раз проводять заходи із рістрегуляції. Які рішення найкраще пасують для посівів ранніх та оптимальних термінів сівби – підкажуть фахівці Ukravit.

Збільшення посівних площ під кукурудзу та інтенсифікація технології вирощування цієї культури, поза сумнівами, сприяють активному поширенню різноманітних захворювань. Причому перелік найбільш небезпечних захворювань кукурудзи може змінюватися в залежності від регіону і структури сівозміни. Проте найпоширенішими і небезпечними захворюваннями вважаються кореневі і стеблові гнилі, фузаріоз качана та пухирчаста сажка. Рідше зустрічаються іржа та гельмінтоспоріоз.

Сьогодні аграрна арифметика невблаганна: добрива дорожчають, ціни на пальне «штормить», а вартість реалізації врожаю часто змушує хапатися за голову. Як планувати подальше вирощування культур? Потрібно оптимізувати витрати, щоб залишитися з прибутком. Але на чому економити? Перша думка, а може, пропустити фунгіцидну обробку соняшнику?

Сучасне рослинництво в Україні перебуває у точці максимальної напруги. Глобальні кліматичні зміни, волатильність цін на зерно і зростання вартості ресурсів (добрива, пальне та ін.) змушують агрономів шукати шляхи оптимізації виробництва. Найчастіше «під ніж» потрапляють оригінальні засоби захисту рослин, які досить часто замінюються генеричними копіями. Після закінчення терміну патентного захисту на активний інгредієнт (діючу речовину), ринок наповнюється пропозиціями, що обіцяють «аналогічну ефективність за вдвічі меншу ціну».

Першими у цьому сезоні забили на сполох садівники. Мовляв, казна-що у тих каністрах та упаковках нам підсовують: у насаджень покручене листя, воно сохне, в’яне і тут не те, що про високі врожаї немає мови, а треба думати, як порятувати рослини від загибелі.

Цю інфекцію навіть називали рослинним Covid. Не за етіологічними ознаками, а з огляду на стрімке поширення та труднощі в діагностиці й профілактиці/лікуванні. Через це в передвоєнному 2021 році несправжню борошнисту росу визнали найпроблемнішою хворобою останніх сезонів у посівах соняшнику. Погодні умови цьогоріч теж викликають занепокоєння в агровиробників

Початок літа агросезону – 2024 не припиняє випробовувати посіви соняшника та інших культур на міцність: на зміну тривалій спеці прийшли проливні дощі, які на собі відчула практично вся країна. Як це позначиться на захисних заходах – розповідають фахівці компанії Ukravit.

Часто саме так складаються обставини для сучасних аграріїв. Окрім надскладних соціально-політичних викликів додаткові створює ще й природа з непростими кліматичними умовами, відповідно, все це змушує виробників бути гнучкішими та більш організованими у технологічних процесах і збільшує ризики у веденні бізнесу. Проте хліб на столі в кожній родині — це заслуга кожного українського виробника, починаючи від невеликого за розміром господарства фермера чи одноосібника й закінчуючи великими агропідприємствами, які зіткнулись сьогодні віч-на-віч зі своїми проблемами