Кукурудза негативно реагує на брак світла. Невелике затінення, навіть за умови сприятливого збігу інших чинників зовнішнього середовища, значно знижує продуктивність, подовжує вегетацію культури. Людина може впливати на цей процес, регулюючи доступ світла до асиміляційних органів (густота посіву) і живлення рослини (регулювання водного режиму і поживних речовин у ґрунті)

Застосування рідких комплексних добрив в аграрному секторі України шириться і за правильного підходу саме РКД, до складу яких можуть входити окрім азоту, фосфору і навіть калію (у вигляді суспензій) усі необхідні рослинам мікроелементи.

Рідкі стартові добрива є сучасним ефективним рішенням, яке дозволяє забезпечити рослинам доступ до необхідних елементів живлення на перших етапах їх розвитку та формування врожаю

Розкидачі твердих гранульованих міндобрив сьогодні працюють у більшості господарств України. Попри певну зміну підходів до мінерального живлення у передових вітчизняних агрокомпаніях, розкидачі й досі не втрачають своєї високої актуальності. Поготів, що ці машини оснащують сучасними технологіями, призначеними для точного землеробства

Питання посухи та як рослинам отримувати вологу у такий критичний період залишається актуальним. В якості відповіді, а точніше рішення цієї проблеми, хочу поділитись практичним кейсом, що був реалізований у 2015 році в Україні на Вінниччині.

Чому в СФГ «Світанок» частка препаратів провідного вітчизняного виробника ЗЗР і МКД досягає 90%

Включення до сівозміни сидеральних культур в Україні і досі, на жаль, є мало поширеним явищем. Причин цьому не бракує і серед основних – побоювання агровиробників щодо того, чи вистачить вологи сільгоспкультурам, а також – відсутність необхідних технологічних навичок та банальне небажання цим займатися в принципі.

Специфіка мінерального живлення озимих культур, зокрема ріпаку, передбачає декілька етапів і має свої особливості. Насамперед щодо азотного живлення. Його розподіляють на два періоди — до зимового спокою і після.

Ефективним агрозаходом, що сприяє активізації процесів гуміфікації органічної речовини, є поєднання післяжнивних решток із сидератами.

У зв’язку із залученням у колообіг великих обсягів побічної продукції польових культур, а також зважаючи на високу вартість туків, співробітники наукової установи ІЗК НААН провели польові дослідження з метою покращення умов живлення рослин соняшнику за мульчувального обробітку ґрунту шляхом внесення розрахункових доз мінеральних добрив і використання післяжнивних решток попередника (пшениця озима).