Попри шалені ціни на мінеральні добрива, більшість вітчизняних агровиробників в більших чи менших обсягах провадитимуть азотне підживлення озимих культур. Тим більш, що на полях періодично лежить сніг, а кількість вологи у верхньому шарі грунті є досить високою.

Усе, що стосується удобрення та підживлення озимих культур, зокрема пшениці, збурює жваву дискусію агрономів. Адже цей агротехнічний захід завжди відрізняється залежно від ґрунтово-кліматичних умов та вологозабезпечення.

Значна частина вітчизняних агровиробників була змушена істотно обмежити витрати на вирощування ярих культур, зокрема кукурудзи. Причиною цього став як дефіцит пального, запчастин і міндобрив, так і негаразди з фінансами через неможливість реалізувати торішній урожай

Останніми роками соя в Україні вважається однією із найбільш нестабільних в плані вирощування сільгоспкультур. Це водночас тепло- та вологолюбна культура, котра гостро реагує на стресові умови вегетації. Перш за все дефіцит вологи в ключові фази розвитку, ґрунтову та повітряну посуху, а також пізні приморозки.

Науково-практичні дослідження, що проводить на полях ПСП «Злагода» його директор Олександр Яблонський, відомі вже далеко за межами Рівненській області. Кілька років тому керівник господарства впровадив на своїх полях без перебільшення революційну на той час технологію обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив і сівби. Технологія ґрунтується на смуговому обробітку із застосуванням рідких багатокомпонентних мінеральних добрив. Сьогодні за цією технологією успішно працюють десятки вітчизняних агровиробників у різних регіонах. ПСП «Злагода» стало своєрідною лабораторією інноваційних рішень, що їх напрацьовують разом із провідними українськими та американськими фахівцями.

Часто у зоні Степу через швидке висихання ґрунту бракує вологи, тому не вдається внести дробно азот у три строки, а вносять у два і навіть в один період, що не відповідає інтенсивним технологіям вирощування пшениці та впливає на отримання низьких урожаїв із незадовільною якістю зерна. Від закінчення колосіння до достигання пшениця озима ще засвоює близько 80 кг/га азоту. Тому пізнє внесення азотних добрив (третє підживлення) має велике значення, поготів, що високий уміст білка в зерні досягається тільки таким шляхом

Закупівля засобів захисту рослин і добрив завчасно – звичайна практика для українського аграрія: по-перше, це дає можливість максимально повно забезпечити себе необхідними продуктами, по-друге – заощадити кошти, якщо раптом навесні ці ресурси подорожчають. А під час війни такий крок ще й убезпечить від ризику взагалі не придбати певні препарати та добрива, якщо надалі на них буде підвищений попит, або якщо вони будуть в дефіциті.

Результати дворічних досліджень засвідчили суттєву перевагу систематичної оранки та поверхневого беззмінного обробітку ґрунту над обробітками no-till. На тлі систематичної оранки та внесення мінеральних добрив дозою N₄₅P₄₅K₄₅ у поєднанні з дворазовим позакореневим підживленням мікроелементами у фази листкоутворення та початку цвітіння з нормою витрати 2 л/га отримали максимальні показники індивідуальної продуктивності: 45,7 бобу з однієї рослини, 105,1 шт. насінин, 21,2 г насіння, масу 1000 насінин 201,8 г з рівнем урожайності 3,10 т/га та збором білка з одиниці площі — 1,28 т/га. Застосування no-till обробітків протягом двох років засвідчило зниження врожайності сої від 0,11 (4,0%) до 0,24 т/га (7,3%) до систематичної оранки

Результати практичних досліджень засвідчили значний вплив мінеральних добрив на врожайність соняшнику, що істотно покращило всі показники економічної ефективності (виробничі витрати, вартість і собівартість продукції, прибуток) виробництва насіння цієї культури

Удобрення посівів ріпаку для забезпечення потреби рослин у борі проводять на стадії 3–5…4–6 листків / ВВСН 13–15…14–16 спільно з обробкою регулятором росту. Для такого підживлення по листку зазвичай використовують від 30–50 до 150 г/л бору. Ця обробка сприяє підвищенню морозостійкості рослин і їх швидкому відновленню навесні