Як зекономити на сушці кукурудзи

Чи можна якось вплинути на божевільну вартість сушіння вологого зерна кукурудзи у цьому сезоні

Те, про що давно велася мова і що прогнозувалося, таки, на жаль, збулося: вартість природного газу для промислових споживачів скочила так, що стала непідйомною для багатьох елеваторів та фермерських господарств. Сьогодні, на противагу минулорічним 60-70 грн за 1 тонно/відсоток зняття вологості кукурудзи, розцінки зросли фактично втричі.

Тобто, якщо нам потрібно всього-на-всього довести із 19% довести тонну кукурудзи до стандартних 14%, то маємо заплатити 1000 гривень. Якщо із 24% до 14% - 2000 гривень. І навіть не хочеться уявляти, скільки потрібно заплатити за післязбиральну доробку кукурудзи, вологість якої становить 28-30% і вище… А ще зерно потрібно зібрати, перевезти, очистити.

А такого зерна нині чимало. Аномально низькі температури повітря та грунту в травні-на початку червня зробили свою чорну справу. Посіви кукурудзи відстали у розвитку щонайменше на два тижні. Зерно доводиться збирати із серйозним запізненням, на яке накладалися осінні опади. Тому нині подекуди не рідкість і кукурудза із вологістю 32-35%.

І от куди її подіти? Елеватори або вимушені виставляти астрономічні рахунки за досушену кукурудзу за такої ціни природного газу, або ж взагалі відмовляються працювати із перезволоженим зерном. Це ще добре, якщо сушарка, нехай і на газу, знаходиться у самому господарстві і можна якось скоротити витрати, в тому числі на логістиці та на безкоштовному зберіганні. Але все одно від вартості природного газу тут нікуди не втечеш.

Поруч з тим ми телефонуємо власникам тих господарств, у яких свого часу встановили сушарки на альтернативних видах палива: соломі, щепі, пелетах тощо. І вони взагалі не відчувають якихось особливих проблем. Так, старі проблеми, на кшталт потреби доставляти та десь зберігати паливо лишилися, але собівартість сушіння зосталася тією ж самою. Це фактично 20-30 гривень за один тонно/відсоток, тобто, дешевше у порівнянні із нинішніми цінами на природний газ у 5-8 разів.

Так, це справа дещо марудна, але ж нинішня економічна ситуація буквально волає про те, що свого часу варто було підстрахуватися таким чином. Нехай навіть просто придбавши теплогенератор до сушарки та налагодивши резервний механізм сушіння. Ту ж таки щепу можна вільно придбати на деревообробних та меблевих виробництвах, солома та полова є і в самих господарствах. Головне – відпрацювати технологію їх заготівлі, соломи – у полі, а полови – під час очищення зерна чи забирати на великих елеваторах.

Знову ж таки нинішня ситуація свідчить і про те, що не варто аграрію сподіватися на когось, а необхідно брати справ до своїх рук. Власна зерносушарка, власне зерносховище, уся інфраструктура – і будь-які економічні негаразди можна переживати відчутно легше. Тому сподіваємося, що наступний сезон збирання врожаю українські фермери зустрінуть вже більш підготовленими.