Механічний метод контролю бур’янів у посівах кукурудзи

Захист від бур’янів, особливо на ранніх етапах вегетації — необхідна умова формування доброго врожаю. Найпоширеніші методи контролю засміченості посівів — за допомоги ґрунтових і страхових гербіцидів. Однак хімічними рішеннями спектр агрозаходів не обмежується. Звичайне боронування та культивація можуть істотно допомогти агроному. А поготів, якщо є можливість залучити на поля сучасну техніку

Бур’янова домінація

Бур’яни — чи найбільша загроза кукурудзі на початкових етапах росту, коли паростки рослини конкурують за світло, вологу та поживні речовини. Дикорослі конкуренти менше вибагливі до погодних умов — і велика кількість бур’янів з’являється в посівах ще до появи паростків і зростання самої культури.

У зоні Полісся найпоширенішими є лобода, гірчиця польова, редька дика, хвощ польовий тощо. Лісостеп — це роздолля для багатьох видів осотів і мишіїв, берізки, молочаю, дескурайнії Софії, проса курячого, лободи, щириць, амброзії. У Степу домінують гірчак, хрінниця, гречка татарська лобода біла, щириця біла і звичайна, паслін чорний, дурман, амброзія полинолиста, падалиця соняшнику, останнім часом серйозну проблему може становити ваточник сирійський. Усе це розмаїття шкідливої рослинності пригнічує кукурудзу на перших, найвідповідальніших у найуразливіших стадіях росту. Особливу загрозу становлять багаторічні коренепаросткові бур’яни. Одна тільки засміченість осотом може знизити врожайність на 30–40%. А в разі високої засміченості посівів втрати можуть сягати 50–70% потенційного вражаю.

Боронова профілактика

Ефективний комплекс боротьби із забур’яненістю — застосування ефективних гербіцидів й агротехнічних заходів. Так, за кілька діб до появи сходів рекомендується проводити боронування. Окрім знищення паростків бур’янів у так званій фазі «білих ниток», це руйнує ґрунтову кірку, оптимізує тепловий баланс поверхневого шару ґрунту, покращує доступ вологи та повітря до кореневої системи кукурудзи, загалом сприяє її кращому розвитку й появі дружніших рівномірних сходів.

Якщо прохолодна погода затримує появу сходів, то доречним буде провести одне боронування приблизно через 7–10 днів після сівби, а наступне вже — за 3–4 дні до появи сходів кукурудзи. Уважається, що 2–3 досходових боронування дозволяють знищити 70–80 % бур’янів. Вибір агрегатів залежить від типу ґрунтів: на легких, піщаних ґрунтах застосовують легкі та середні зубні борони, а на важких, ущільнених доречними є середні та важкі агрегати.

Міжрядна культивація

Упродовж вегетації рекомендується проводити також 2–3 міжрядних обробітки, що посилює ефективність гербіцидів, а також надає низку переваг, покращуючи структуру ґрунту. Першу обробку міжряддя зазвичай проводять у фазу 3–4 листочки. Як правило, першу культивацію рекомендують проводити на глибину 8–10 см, а другу-третю — на 4–6 см, щоб різальні робочі органи ґрунтообробного агрегата не пошкодили кореневу систему кукурудзи.

Класика жанру

На ринку представлено багато моделей міжрядних культиваторів, серед яких найпоширенішими та найвідомішими є КРН, КМН, КРНВ, КРН 4,2, КРН 5,6. Так, досить популярний культиватор моделі КРН-5.6У, призначений для міжрядної обробки таких культур, як кукурудза, соняшник й ін.

Агрегат має опорні колеса для середнього та піщаного ґрунтів, відстань між секціями регулюється від 40 до 70 см. Стандартна конфігурація агрегата — триточковий пристрій зчеплення, секція з рамою паралелограмної конструкції, гумове колесо для регулювання глибини роботи, стрілчасті лапи розміром 150 мм, загортач для вирівнювання ґрунту після культивації. Усі робочі механізми культиватора змонтовано на шарикопідшипниках, пружинні стійки розташовано в шаховому порядку для уникнення перешкод під час роботи з бур’яном.

Інновація проти підрізання

Сучасні агрегати подібного типу є досить досконалим і практичним знаряддям. Але агровиробники нарікають, що в культивації міжрядь дуже багато чого залежить від якості та рівномірності самого посіву й кваліфікації механізатора. На проблемному полі зі складним рельєфом за недостатньо точної роботи оператора втрати сходів можуть сягати 10–15%.

І тут на допомогу приходить система автоматичного підкермовування, яка не дає пошкоджувати посіви. Відомим представником такої ґрунтообробної техніки є культиватор для міжрядного обробітку посівів просапних культур з одночасним унесенням рідких добрив у прикореневу зону рослини та із системою автоматичного підкермовування. Інноваційна високопродуктивна система забезпечує максимальну наближеність робочих органів до рядка посіву й мінімізує відсоток його підрізання. Також збільшується робоча швидкість культиватора до 16 км/год і зростає продуктивність. У базовій комплектації агрегат має такі конструктивні особливості:

• 3-точкова навіска та складна конструкція рами зі спеціального Н-подібного профілю, що надає потрібної жорсткості;
• секції обладнано паралелограмами на втулках із надійною фіксацією та швидкою зміною ширини міжряддя;
• налаштування робочої глибини секцій здійснюється через гвинт опорного колеса;
• робочі органи — підпружинені стійки зі стрільчаcтими лапами завширшки 150 мм;
• система внесення рідких добрив по обидва боки від рядка в прикореневу зону рослини.

Іван Кандул