Які аспекти варто врахувати у вирощуванні кукурудзи

Тектонічні потрясіння, спричинені війною в Україні, дещо зрушили кукурудзу з п’єдесталу лідера наших полів. Та попри всі виклики сьогодення, вона є однією зі стратегічних культур для більшості господарств й агросектору країни загалом. То ж і підходи до її вирощування мають бути стратегічними

Українські агровиробники добре знаються на кукурудзі. Як знають і те, що ця культура може бути рентабельною навіть за форс-мажорних умов вирощування й, особливо, реалізації вирощеного врожаю. Але за належної уваги та дотримання ключових аспектів технології.

Камені спотикання

Зрозуміло, що це непросто. Навіть за спокійних часів господарства інколи нехтували ефективними схемами того ж захисту культури на користь дешевших. Не завжди кукурудза отримувала в достатній кількості ті елементи живлення, що їй потрібні, тощо. І щодо систем обробітку ґрунту чи вибору гібридів теж виникало чимало сумнівів і запитань. Загалом тонкощів і каменів спотикання на кукурудзяному полі не бракувало. Як наслідок, чималу частку врожаю та можливого прибутку господарства не добирали.

Стратегічне рішення

Та нині ціна похибок у вирощуванні ще вагоміша. Відтак, кукурудза потребує до себе стратегічного ставлення. Фахівці вважають, що ключова помилка агровиробників у вирощуванні цієї ресурсозатратної культури — це невміння розрахувати свої сили й можливості. І йдеться не тільки про глибокі фундаментальні знання біології та морфології рослини та досвід культивування в конкретних кліматичних зонах.

Потрібно чітко прорахувати наявні ресурсо-технологічні можливості: парк ґрунтообробної, посівної та збиральної техніки, можливість застосовувати засоби захисту рослин і добрива, забезпечити сушіння. То ж справді наразі треба бути пророком на своєму полі, щоб чітко передбачити: чи вистачить матеріальних і кадрових ресурсів, щоб сформувати й зібрати гідний урожай? Як гостро постане питання з енергозабезпеченням для сушіння та зберіганні? Що буде з ринком збуту, цінами на зерно та логістикою?

Тут ще свою роль відіграє й нестабільність погодно-кліматичних умов під час сезону вирощування, суперечливість рекомендацій фахівців практично з будь-якого питання. Та коли, попри мінливість ринку, обмежені можливості бюджету чи непередбачувані погодні чинники, господарство робить ставку на кукурудзу, починається рутинна і непроста робота над тим, щоб не припуститися помилок.

Голий потенціал

Мабуть, найпоширеніша з них — неправильний вибір гібрида. Нині достатньо гібридів для різних кліматичних зон, для технологій із будь-яким рівнем інтенсивності тощо. І головне у виборі — не голий потенціал продуктивності, а ті характеристики й особливості конкретного продукту, що дозволять йому реалізуватися на вашому полі. Тут слід урахувати не лише ґрунтово-кліматичні чинники, а й наявні агротехнічні можливості господарства. Інколи краще взяти гібриди з дещо меншим рівнем урожайності, але з вищим рівнем адаптивності, щоб у результаті зібрати кращий урожай.

Портфоліо питань

Прекрасних гібридів вистачає, особливо добре вони показують себе на розлогих рекламних буклетах. А як вони себе покажуть на вашому полі — це вже питання. До агронома, представника насіннєвої компанії чи дистриб’ютора, до сусіда, який уже має конкретний досвід. Навіть найбільш довершені гібриди, коли опиняться не на своєму місці, не на своєму полі, не виправдають покладених на них сподівань. І тут питання не лише в базових речах, на кшталт рівня агрофону й технічного забезпечення, показника ФАО, вологовіддачі чи посухостійкості. Окрім них існує ще чимало тонкощів, які можуть обернутися грубими збитками за їх ігнорування.

Ранній вибір

Великою проблемою, наприклад, можуть стати температурні стреси на ранньому етапі вегетації. Адже кукурудза теплолюбна рослина. Навіть коли зерно проросте, формуючи первинну кореневу систему, колеоптиль і листочки, за недостатньо прогрітого ґрунту ферментні системи рослини не можуть працювати належним чином. І тоді на полі можна спостерігати наслідки так званого температурного паралічу.

Для більшості гібридів мінімальна температура проростання насіння становить +8…+10 °С на глибині ґрунту 10–11 см. Та сучасні селекційні рішення дозволяють практикувати й більш ранню сівбу. Тож, якщо в господарстві тяжіють до ранніх термінів сівби, слід сіяти не просто хороші гібриди. На ринку багато ранньостиглих гібридів, що дозволяють загортати насіння у ґрунт за температури вже +6…+7 °С.

Попереду врожаю

Звичайно, слід ураховувати культури-попередники. Фахівці радять для вирощування в монокультурі чи після колосових зернових або кукурудзи обирати гібрид із підвищеною стійкістю до хвороб. А після цукрових буряків та овочів може знадобитися гібрид із підвищеною стійкістю до гербіцидного стресу та важких ґрунтів. Бобові вважаються найкращими попередниками, після яких можна сіяти гібриди інтенсивного типу з високим потенціалом урожайності, але і в них є спільні хвороби з кукурудзою. І склеротиніоз чи вугільна гниль у разі недостатньої генетичної стійкості гібрида можуть накликати серйозні проблеми.

Ставка на рентабельність

А коли ви обрали якісний гібрид, що чудово вписався в конкретні ґрунтово-кліматичні умови та наявні технології, може гостро постати проблема останніх кількох років — ціна на добрива. Збалансована система живлення нині багатьом господарствам не по бюджету. І тут не варто допускати явного перекосу в бік одних лише азотних добрив за всієї їх дорожнечі, адже дефіцит інших елементів живлення позначиться на кількості та якості врожаю.

Стратегія здешевлення ресурсів у вирощуванні може мати негативні наслідки і в разі спрощеної системи захисту. Так, фаза 5–7 листків уважається однією з найкритичніших стадій у розвитку кукурудзи. Коли в цей час рослина перебуває в стресових умовах, — брак елементів живлення, конкуренція з боку бур’янів чи застосування жорсткого гербіциду, — вона скидає майбутній урожай. Тобто програмує себе не на стратегію високої продуктивності, а на стратегію виживання, зменшуючи кількість рядів у качані, тощо. Падіння врожайності, навіть за сприятливих умов вирощування надалі, може становити до третини врожаю.

Знання — головний ресурс

Загалом характеристики сучасних гібридів дозволяють частково нівелювати технологічні огріхи чи несприятливі погодні чинники у їх вирощуванні. Але варто покладатися не лише на селекціонерів, а й, головне, на агронома. Високий агрокультурний рівень, розуміння технологічних тонкощів дозволять розкрити потенціал гібридів навіть за певної обмеженості ресурсів. Тож головний ресурс для рентабельного вирощування кукурудзи в сучасних умовах — це чітка стратегія та бачення ключових аспектів технології у їх взаємозв’язку.

Степан Коцький