Економічний прогноз вирощування озимих зернових культур на 2023 рік

Ефективне та інноваційне аграрне виробництво являє собою динамічний процес складної взаємодії різноманітних чинників внутрішнього і зовнішнього середовища, який у сучасних умовах економічного розвитку галузі потребують різноманітних прогнозних оцінок, і зокрема, в питаннях формування продовольчої безпеки держави, поліпшення економічної діяльності сільськогосподарських підприємств та їх техніко-технологічного забезпечення. Тому для сільгоспвиробників важливо знати очікувані показники собівартості виробництва зерна за різних рівнів урожайності та цінах на ресурси.

За проведеними економічними розрахунками у 2023 році з урахуванням інфляційного чинника нормативна собівартість вирощування озимої пшениці буде суттєво варіювати залежно як від рівня очікуваної її середньої урожайності, так і темпів зростання вартості матеріально-технічних ресурсів.

Прогноз витрат економічно обґрунтований з урахуванням очікуваних високих показників інфляції у 2022/23 рр. та девальвації гривні. Показники, які закладені в останньому макроекономічному прогнозі від 01.09.2022, підготовленому Міністерством економіки, передбачають, що у 2023 році курс долара сягне 50 грн, а індекс споживчих цін (рівень інфляції) становитиме 30,6%.

За нинішніх технологій та ресурсного забезпечення істотне підвищення рівня врожайності зернових культур в області можна здійснити шляхом повноцінного використання резервів сільськогосподарського виробництва, що пов’язані з інтенсифікацією галузі, а саме:

• внесення науково обґрунтованих доз мінеральних добрив;
• застосування інтегрованої системи засобів захисту й регуляторів росту рослин;
• використання перспективних високоврожайних сортів і гібридів;
• дотримання сівозміни та вирощування озимих зернових культур по кращих попередниках.

Таким чином, ураховуючи нинішню кон’юнктуру ринку й очікуванні економічні умови господарювання у 2022/23 маркетинговому періоді варто зазначити, що забезпечити прибутковість виробництва зернових культур можливо буде тільки за стабілізації цінової ситуації на аграрному ринку, а також за достатньої фінансової підтримки з боку держави, яка повинна спрямовуватися на формування рівновигідних відносин на ринку та створення еквівалентного ціноутворення. Останніми роками форми й методи державної підтримки сільського господарства удосконалюються. Однак, щоб ефективно реалізувати наявний у господарстві ресурсний потенціал виробництва та використати кошти державної підтримки, потрібне також відповідне наукове забезпечення і економічне прогнозування.

Юрій Кернасюк, завідувач сектору економічних досліджень
та аналізу науково-інноваційного потенціалу ІСГС НААН,
канд. екон. наук, експерт-дорадник з аудиту, економіки
та управління підприємствами;

Олег Гайденко, учений секретар, завідувач відділу
маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій
ІСГС НААН, к. т. н., с. н. с., дорадник з питань механізації
сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва