Вплив сортів на забезпечення стабільного урожаю

Високу віддачу від вкладень у технології вирощування культур можна отримати тільки на сортах з високим генетичним потенціалом урожайності та якості зерна, з достатньо високим рівнем адаптації до відповідних ґрунтово-кліматичних умов, стійкості до хвороб і шкідників

Можна ретельно виконувати всі агротехнічні операції технології вирощування, але в разі сівби неякісним за посівними властивостями й сортовій чистоті насінням результат отримання врожаю буде мінімальним. У зв’язку з цим генетичний потенціал сільськогосподарських культур реалізується за різними причинами на 25–60%. Насіннєвий матеріал високих репродукцій забезпечує приріст урожаю на 0,3–0,7 т/га.

Сорт є основою виробництва з властивими йому біологічними особливостями. Без нього неможливі високі врожаї, бо він є унікальною біологічною основою інтенсивних технологій, а отже, незамінним чинником. Загалом сорту як носію багатьох корисних біологічних і господарських властивостей належить важлива роль у підвищенні ефективності землеробства та розвитку ринкових відносин. Від генотипу сорту значною мірою залежить реалізація біопотенціалу поля, ефективність організаційно-технічних заходів вирощування сільськогосподарських культур.

Правильний вибір сорту в поєднанні з технологією вирощування є визначальним чинником зростання врожайності.

У зоні недостатнього зволоження на парових попередниках слід висівати напівкарликові сорти інтенсивного та вискоінтенсивного типу, а після непарових — пластичні універсальні сорти інтенсивного та напівінтенсивного типу.

Читайте також: Сорти озимої пшениці вітчизняної селекції в умовах північно-східного Лісостепу України

Несвоєчасне проведення сортозаміни та використання насіння низьких репродукцій призводить до значного зниження врожайності. Максимальна реалізація генетичних можливостей сорту можлива за чіткого дотримання технологічних вимог його вирощування. Сортів, стійких проти безвідповідального ставлення до них, не існує.

Потенціал сорту реалізується повною мірою, коли агротехніка відповідає його біологічним властивостям. Наприклад, сорти озимої пшениці за ступенем інтенсивності й реакцією на умови вирощування можна віднести до трьох типів — високоінтенсивні, інтенсивні та напівінтенсивні. Вони по-різному реагують на агрофон, рівні агротехнологій, формуючи, відповідно, різну продуктивність.

Високоінтенсивні сорти мають генетичний потенціал продуктивності понад 10 т з 1 га. Вони переважно напівкарликові або короткостеблові з високою стійкістю щодо вилягання, здатністю рослин засвоювати вищі дози добрив. Для реалізації потенціалу їм потрібен високий агрофон, кращі попередники, добре ресурсне забезпечення та чітке дотримання всіх елементів інтенсивних технологій і агротехнологічного процесу. На низьких агрофонах після задовільних і гірших попередників, за порушення агротехніки та несприятливих і екстремальних умов ці сорти можуть не тільки не мати переваг, але й знижувати показники продуктивності та продовольчих якостей зерна більшою мірою, ніж інші типи сортів. До високоінтенсивних сортів належать Смуглянка, Благодарка одеська, Золотоколоса, Заграва одеська, Епоха одеська, Істина одеська, Мелодія одеська, Наснага й інші.

Читайте також: Найпоширеніші сорти пшениці для вирощування в різних регіонах України

Інтенсивні сорти мають також високий генетичний потенціал за рівнем урожаю — 9–10 т і більше з 1 га. Стійкість до вилягання трохи нижча. Сорти цього типу є дуже цінними як у господарсько-економічному, так і в агрономічному відношеннях. Поряд із високим потенціалом урожайності більшість із них має добрі адаптивні властивості. Їх можна культивувати як в умовах високого ресурсного забезпечення, так і на середньому агрофоні. Вони менше реагують на попередники, але добре реагують на агрофон, мають високий нижній поріг урожайності на середніх агрофонах. До цього типу належать сорти: Сториця одеська, Тітона, Славен, Віген, Місія одеська, Нива одеська, Гурт, Перевага, Подолянка, Сториця, Фаворитка, Миронівська сторічна, Легенда Миронівська й інші.

Сорти напівінтенсивного або універсального типу мають дещо нижчий потенціал урожайності — 7–8 т з 1 га. Але разом з тим сорти цього типу характеризуються кращими адаптивними властивостями, екологічною пластичністю, морозо- і зимостійкістю, посухостійкістю, регенераційною здатністю після перезимівлі, більшою кущистістю. Сорти такого типу менше реагують на попередники й строки сівби, мають переваги за розміщення після непарових і задовільних попередників, агротехнологічних відхилень і браку ресурсів. Вони стабільніші за врожайністю за несприятливих чинників середовища. До них належать сорти: Нота одеська, Турунчук, Ліра одеська, Оранта одеська, Октава одеська, Отима одеська, Журавка, Шестопалівка, Шпалівка, Оберіг миронівський, Миронівська слава та ін.

Назар Умрихін, канд. с.-г. наук, завідувач науково-технологічного
відділу рослинництва ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань рослинництва
Віталій Іщенко, канд. с.-г. наук, заступник директора з наукової
роботи, завідувач лабораторії селекції зернових і технічних культур
ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань рослинництва
Галина Козелець, канд. с.-г. наук, завідувач лабораторії
науково-інноваційного впровадження, первинного та елітного насінництва
ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег Гайденко, канд. тех. наук, учений секретар, завідувач відділу
маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
ст. наук. співроб., дорадник з питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва