Строки й особливості сівби сої

У більшості регіонів України сою починають висівати, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до 10 °C і встановиться стійка середньодобова температура 10-12 °C. Календарні строки сівби зазвичай припадають на третю декаду квітня — першу декаду травня.

За результатами досліджень Інституту кормів НААН, в умовах Лісостепу найкращі умови для росту і розвитку сої складаються, якщо сіяти її у строк, що визначають за рівнем термічного режиму (РТР) 12 °C у ґрунті на глибині 10 см. Для більшості зон України — це третя декада квітня — перша декада травня. На Півдні України поширені більш чутливі до тепла сорти, тому сою там потрібно висівати, коли верхній шару ґрунту (5 см) стійко прогрівається до 12…14 °C. Визначати строк сівби необхідно зважаючи також на біологічні особливості сортів.

Більш пізньостиглі сорти слід висівати на початку оптимального строку, ранньостиглі — наприкінці оптимального строку сівби. Щільність висіву насіння має бути 60–65 зерен на м², або 600–700 тис. зерен/га (100–150 кг насіння на гектар) залежно від показників проростання, ваги зерна, сорту і технології сівби. Для середньоранніх сортів норма становить 65–70 схожих зернин, для ранніх — 55–60 зернин. Якщо технологія вирощування передбачає механічний контроль бур’янів, боронують після появи сходів, застосовують міжрядні обробітки. Відповідно, норму висіву збільшують на 10–15%. Рекомендована система пунктирного висіву, позаяк вона сприяє більш однорідній сівбі й потребує менше насіння.

Соя виносить сім’ядолі на поверхню, тому вона досить чутлива до глибини загортання. Оптимальна глибина загортання насіння становить 4–5 см (на важких ґрунтах — 3–4 см, у разі пересихання легких — 6–8 см). У деяких регіонах України, де немає істотного дефіциту вологи у ґрунті на час сівби сої, насіння закладають на глибину 3–4 см. За використання сітчастої борони рекомендують висівати насіння на глибину 5–7 см, особливо у регіонах, де є ризик посухи. Ширина міжряддя може бути 15–50 см. Її вибирають залежно від міжрядного культиватора, за допомогою якого доглядатимуть посіви. Стандартною вважають відстань 30–50 см. Якщо ширина міжряддя менша за 25 см, для механічного контролю бур’янів можна користуватися сітчастою бороною. За ширини міжряддя понад 25 см можна комбінувати сітчасту борону і мотику, що зумовлює більш ефективний результат.

Сою можуть висівати і широкорядним способом, ранньостиглі сорти — з міжряддям 45 см, пізньостиглі — 70 см. Можна сіяти стрічковим, широкосмужним, а також рядковим способами, але при цьому пам’ятати, що соя — світлолюбна культура і доволі чутлива до площі живлення.

Оптимальна густота стояння рослин сої перед збиранням — 400 тис. шт./га. Вагова норма коливається в межах 100–130 кг/га залежно від посівної придатності. Якщо посіви розріджені, боби формуються надто низько, на висоті 3–5 см, що зумовлює значні втрати зерна. За оптимальної густоти посівів боби формуються на висоті 15–17 см.

Рядковий спосіб сівби з міжряддями 15–30 см застосовують за високої культури землеробства із використанням високоефективних гербіцидів. Дослідження Інституту кормів НААН показали, що рядковий спосіб сівби забезпечує приріст урожайності насіння сої на 0,2–0,3 т/га порівняно з широкорядним.

Норма висіву насіння коливається від 450 до 850 тис. схожих насінин на 1 га, або 80–120 кг/га залежно від маси 1000 насінин і групи стиглості сорту, зони вирощування, родючості ґрунту й умов зволоження. Що більш пізньостиглий сорт, то більшої площі живлення він потребує. Сьогодні численні наукові джерела свідчать про те, що сою можна висівати за технологією no-till. Вирощувати її рекомендують у суцільних посівах. Якщо на поверхні ґрунту є багато грудок, після сівби поле потрібно прикоткувати кільчасто-шпоровим чи рубчастим котком. Не рекомендується також зароблювати насіння глибше, ніж на 4 см. Така глибина забезпечує швидке проростання насіння і зменшує ймовірність ураження бактеріальними хворобами і ґрунтовими шкідниками.

Микола КОСОЛАП, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП