Урожайність та економічна ефективність вирощування гречки залежно від удобрення в умовах північного Степу України

Гречку в Україні вирощують в усіх ґрунтово-кліматичних зонах, зокрема і в господарствах Кіровоградської області. Посівні площі під гречкою за останні 20 років в Україні скоротилися із 712,7 тис. гектарів до 84 тис. Витрати на вирощування гречки майже вдвічі менші, як порівняти до соняшнику і пшениці, адже вона не потребує заходів, які у виробництві інших культур є найбільш затратними

Для забезпечення продовольчої безпеки країни та відновлення агропромислового виробництва у повоєнний час необхідними є дослідження, в яких вивчають елементи технології з оптимізацією витрат на виробництво. Отже, новітня та ефективна система сільського господарства має поєднувати економічні, технологічні та наукові засоби підвищення врожаю, враховуючи економію ресурсів і збільшення прибутків.

Польові дослідження проводили протягом 2013–2022 рр. на полях сектору землеробства Інституту сільського господарства Степу НААН. Закладання досліду — методом рендомізованих повторень. Ступінь засміченості ґрунту стаціонару сектору землеробства, де закладали польові досліди, висока, що відповідає умовам північної частини Степу України.

___________________________

Гречку вирощували в короткоротаційній зернопросапній сівозміні з насиченням соєю на 40%, яка мала таке чергування культур: соя — пшениця озима — соя — кукурудза на зерно — гречка

___________________________

Гречку вирощували в короткоротаційній зернопросапній сівозміні з насиченням соєю на 40%, яка мала таке чергування культур: соя — пшениця озима — соя — кукурудза на зерно — гречка.

Технологія вирощування гречки — загальноприйнята для зони Степу, крім методів, які поставлені на вивчення.

Гречку сіяли широкорядним способом сівби в першу декаду травня з нормою висіву 2,25 млн шт./га, на фоні трьох систем удобрення: 1. Без добрив; 2. Мінеральна система удобрення (N₂₀P₂₀K₂₀); 3. Органо-мінеральна (N₂₀P₂₀K₂₀ та побічна продукція попередника). Мінеральні добрива вносили перед основним обробітком ґрунту восени. Ділянки із системами удобрення розщеплювали на варіанти з використанням біопрепаратів і без них. Насіння гречки обробляли біопрепаратом. Загальна технологія вирощування така: основний обробіток ґрунту розпочинали з лущення стерні, проводили відвальну оранку на глибину 22–25 см. Передпосівний обробіток ґрунту складався з культивації на глибину від 5 до 8 см.

Догляд за посівами складався з післяпосівного коткування та міжрядного обробітку на початку фази бутонізації рослин гречки. Боротьбу зі шкідниками та хворобами проводили відповідно до чинних у зоні рекомендацій.

Закладання і проведення дослідів здійснювали згідно з методикою польових досліджень.

Погодні умови в період вирощування гречки (за даними метеопосту ІСГС НААН) загалом були посушливими 2013–2022 рр. і недостатньо сприятливими для отримання високих показників продуктивності досліджуваної культури. Були сприятливі умови на початковому етапі, що сприяло росту й розвитку та закладанню потенційно високих показників продуктивності гречки, але значний дефіцит вологи та високі температури повітря й ґрунту в червні-серпні, у критичні періоди розвитку рослин гречки, не дали змоги повною мірою реалізувати потенціал її продуктивності.

Результати досліджень

У середньому за десятирічними даними встановлено, що на рівень урожайності гречки істотно впливало застосування мінеральної, органо-мінеральної систем удобрення та їх комбінації з біопрепаратом (табл. 1).

Таблиця 1. Урожайність гречки залежно від системи удобрення та біопрепарату

Примітка: П.П.* — побічна продукція попередника.

Унесення мінеральних добрив сприяло зростанню врожаю на 0,32 т/га (23,4%), мінеральної системи удобрення з біопрепаратом — на 0,37 т/га (24,2%). Прибавка врожаю завдяки добривам із пожнивними рештками попередника становила 0,59 т/га (43,5%), а на фоні інокуляції насіння за органо-мінеральної систем удобрення — 0,56 т/га (36,7%).

Установлено суттєвий приріст урожайності за застосування передпосівної інокуляції насіння гречки за всіх досліджуваних фонів і без добрив. На фоні без унесення добрив прибавка від застосування біопрепарату становила 0,16 т/га, або 11,9%, за органо-мінеральної системи — 0,13 т/га, або 6,5%. Використання мінеральної системи удобрення сприяло отриманню найбільшої істотної прибавки врожаю за обробки насіння гречки перед сівбою біопрепаратом із різницею 0,21 т/га, або 12,6 %.

Вища урожайність гречки була отримана за органо-мінеральної системи удобрення, за застосування біопрепарату й становила 2,09 т/га. Середній рівень урожаю гречки в умовах північного Степу України у варіантах без добрив та з використанням біопрепарату становив 1,53 т/га, за мінеральної системи удобрення та її комбінації з біопрепаратом — 1,90 т/га, а за органо-мінеральної — 2,09 т/га. У середньому врожайність гречки із застосуванням біопрепарату за різних систем удобрення становила 1,67 т/га, що на 0,17 т/га більша, порівнюючи з варіантами без біопрепарату.

Важливим показником для оцінювання удобрення у вирощуванні сільськогосподарських культур і, зокрема, гречки є визначення економічної ефективності досліджуваних агрозаходів.

Визначали економічну ефективність застосування різного удобрення у вирощуванні гречки, користуючись загальноприйнятими методичними рекомендаціями й типовими положеннями. У розрахунках ураховували прямі грошово-матеріальні витрати, які містили оплату праці, витрати на насіння, добрива, паливно-мастильні матеріали, а також виплати у фонди соціального страхування, пенсійний та інші, відрахування на амортизацію та поточний ремонт. В основу розрахунків економічної ефективності взято ціни на сільськогосподарську та промислову продукцію, що склалися на біржовому ринку України на першу декаду березня 2023 року.

Найвищі показники економічної ефективності у вирощуванні гречки були за органо-мінеральної системи удобрення із застосуванням біоінокулянту, що сприяло отримати найвищий умовно-чистий прибуток і рентабельність, проте виробничі витрати були найбільшими й становили 19 471 грн/га (табл. 2).

Таблиця 2. Економічна ефективність вирощування гречки залежно від системи удобрення та біопрепарату

Примітка: П.П.* — побічна продукція попередника.

Значне підвищення витрат на мінеральні добрива призвело до значного збільшення виробничих витрат у вирощуванні гречки. У варіанті без добрив були найменші витрати на вирощування й становили 14 629 грн/га. Використання біопрепарату для передпосівної інокуляції гречки збільшувало витрати до рівня 15 297 грн/га, проте цей агрозахід був самим маловитратним, порівнюючи з іншими досліджуваними варіантами (крім без добрив і без інокуляції). Найбільші витрати на вирощування були за мінеральної системи удобрення, які становили 19972 грн/га. Найменший умовно чистий прибуток отримали за вирощування гречки на фоні без добрив, що становив 16 881 грн/га за рентабельності — 115,4%.

Найбільша вартість валової продукції та умовно чистий прибуток і рівень рентабельності були за вирощування гречки за органо-мінеральної системи удобрення із застосуванням біопрепарату, що становило 48 070 грн/га та 285 99 грн/га і 146,9% відповідно.

Висновки

За результатами польових досліджень установлено, що комплексне застосування біопрепарату та органо-мінеральної системи удобрення є найкращими агрозаходами у вирощуванні гречки, що сприяло отриманню вищої врожайності, яка в середньому за 2013–2022 рр. становила 2,09 т/га.

У середньому прибавка врожаю завдяки біопрепарату становила від 0,13 до 0,21 т/га.

Ураховуючи, що за останні роки відбулося значне збільшення ціни на мінеральні добрива і технологія вирощування гречки має затратну частину від 18 тис. грн/га, найбільша вартість валової продукції та умовно чистий прибуток і рівень рентабельності були за вирощування гречки за органо-мінеральної системи удобрення із застосуванням біо­препарату.

Юрій Мащенко, канд. с.-г. наук, завідувач науково-технологічного
відділу збереження родючості ґрунтів ІСГС НААН, експерт-дорадник
з питань рослинництва
Олег Гайденко, канд. техн. наук, учений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу маркетингу та наукового забезпечення
трансферу інновацій ІСГС НААН, ст. наук. співроб., дорадник
з питань механізації сільського господарства та економіки
сільськогосподарського виробництва