Горох озимий: особливості вирощування й догляду

Українські аграрії почали вирощувати озимий горох всього кілька років тому. Оскільки культура відносно нова, мало хто з виробників володіє достатньою інформацією про її переваги та особливості вирощування. Ця культура може конкурувати з традиційними озимими культурами.

В Україні майже всі зони придатні для вирощування культури, особливо центральна й західна частини. Сіють озимий горох залежно від зони вирощування з другої половини вересня й до кінця першої декади жовтня. Норма висіву становить 1–1,1 млн (190–210 кг) схожих насінин на 1 га, глибина висіву — 4–4,5 см. У разі недостатньої вологості посівного шару після сівби поле коткують. Оптимальна фаза розвитку для зимівлі гороху — 3–4 листки.

Оптимальним варіантом захисту насіння від грибних хвороб є фунгіцидне протруювання. Для захисту від ґрунтових і надземних шкідників насіння обробляють інсектицидними протруйниками на основі імідаклоприду з нормою 0,5–0,6 л/т. Для забезпечення активної азотфіксації під час протруювання насіння додають молібденові й кобальтовмісні мікродобрива. Протруюють насіння за 5–7 днів до висіву.

Осінній догляд за посівами

Для запобігання розвитку кореневих гнилей і плямистостей листків у другій половині жовтня проводять захисну обробку. Для захисту від шкідників (совки, попелиці, бульбочкові довгоносики) застосовують інсектициди на основі імідаклоприду, хлорпірифосу. Для кращого нагромадження цукрів і поліпшення перезимівлі в осіннє обприскування додають борні мікродобрива та сульфат магнію.

Ранньовесняне підживлення

Для кращої регенерації надземної маси, утворення бічних пагонів і відростання кореневої системи по мерзлоталому ґрунту чи на початку відновлення вегетації проводять підживлення азотними добривами.

Весняно-літній догляд за посівами

Для захисту від хвороб проводять дві обробки фунгіцидами. Для контролю шкідників — три обробки інсектицидами: І — бутонізація — початок цвітіння; ІІ — повне цвітіння; ІІІ — активне утворення бобів.

Для захисту культури від однодольних і дводольних бур’янів застосовують гербіцидні суміші. Оптимальна фаза внесення — 3–5 листків гороху.

Читайте також: Горох може стати чудовою альтернативою сої в умовах зміни клімату

Під час проведення хімічних обробок для покращення росту й розвитку культури додають мікродобрива: молібден і кобальт у фазу 3–5 листків, 2–3 кг/га сульфат магнію — під час усіх обробок, борні мікродобрива додають під час бутонізації — початок цвітіння.

Одним із найважливіших заходів із догляду в насінництві гороху є збереження сортової ідентифікації. Сортове прополювання є обов’язковим за ведення насіннєвого посіву й передбачає видалення нетипових рослин, які в основному відрізняються висотою, масою листка або забарвленням квітки.

Ураховуючи неодночасне дозрівання бобів на різних ярусах, для покращення умов збирання та зменшення втрат за пожовтіння 75–80% бобів (вологість насіння 25–30%) проводять десикацію препаратами на основі диквату в нормі 2,5–3 л/га. Обмолот починають на 5–7-й день за зниження вологості понад 16%.

Горох має відносно слаборозвинену кореневу систему і високий показник винесення поживних речовин, тому культура має високі вимоги до родючості ґрунту й змісту доступних поживних речовин в орному шарі. Плануючи високі врожаї озимого гороху (більше як 3 т/га), слід планувати підживлення мінеральними добривами, виходячи зі змісту поживних речовин у ґрунті й рівня запланованого врожаю.

Для озимого гороху застосовують хлорид калію, амофос або комплексні добрива. На ґрунтах із середнім рівнем забезпеченості поживними речовинами норма мінеральних добрив становить N_45–60P₄₅K₄₅ кг/га д. р. Для забезпечення посіву азотними добривами використовують аміачну селітру.

Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН