Чи можна заощадити на добривах

Вже не за горами той час, коли українські фермери попри усі негаразди виїдуть у поле для того, щоб посіяти озимі зернові та ріпак. На сьогоднішній день саме ці культури є найбільш перспективними для реалізації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Поза усіма сумнівами, більшість агровиробників намагатимуться знизити витрати на їх вирощування, що стосуватиметься практично усіх моментів: і пального, і ЗЗР, і мінеральних добрив. Грошей у вітчизняних аграріїв через заблокований експорт зерна морськими портами залишається дедалі менше, і поки що не помітно якихось кардинальних зрушень на краще.

Окремою статтею тут проходять мінеральні добрива. В принципі найвищі норми основного внесення добрив на полях закладаються у ті роки, коли на них планується вирощувати кукурудзу, меншою мірою соняшник. Та під пшеницю та ріпак однаково потрібно давати щось перед сівбою і під час сівби, а також провадити достатнє ранньовесняне підживлення азотними добривами.

Дійсно, у цьому році дехто може взагалі відмовитися від застосування міндобрив під озимі культури, покладаючись на ті запаси елементів живлення, які вже є у грунті. Проте така стратегія буде доречною хіба що у посушливих регіонах країни, де головним лімітуючим фактором врожайності є волога. Натомість у центральних, північних та західних регіонах України однаково без міндобрив не обійтися. Але їх вартість сьогодні, як відомо, дуже «кусається», не кажучи вже про обмежені фінансові ресурси господарств.

Читайте також: Чому зменшується родючість грунту при застосуванні мінеральних добрив

Очевидно, що в силу певних технологічних моментів у мінеральному живленні озимих культур слід звертати увагу саме на припосівне внесення. Адже багато хто сіятиме ранні зернові просто в залущену стерню, а під ріпак провадитиме неглибоке, але якісне рихлення верхнього шару грунту.

У всякому разі, напевне варто у цьому сезоні відмовитися від розкидного способу внесення, хіба якщо мова йде про норми не більше 100 кг/га. Це буде доречним під сівбу озимого ріпаку та розкидання гранульованих азотно-сірчаних добрив, бо без сірки ця культура не може.

Якщо це технічно можливо гранульовані міндобрива краще замінити на КАС, що підвищить можливість засвоєння поживних речовин із грунту.

При припосівному внесенні міндобрив вже зараз варто розглянути питання переоснащення сівалок на стартове внесення рідких добрив. Як свідчить досвід останніх років, застосування рідких добрив при посіві дає змогу досягти цілої низки переваг. Це і вищий ступінь засвоєння поживних речовин, особливо за посушливих умов, і можливість точного дозування та скорочення норми витрати.

Умовно кажучи, у разі припосівного використання якісних рідких добрив, їх потрібно удвічі менше у порівнянні із гранульованими за збереження однакового агрономічного ефекту. Проростаючи насінина отримує гарантований мінімум доступних азоту та фосфору, і залежно від складу рідких добрив – ще й ключових мікроелементів. Це набагато краще, аніж намагатися взяти кількістю, даючи традиційні види гранульованих добрив.

Читайте також: Пшениця тверда озима: найпоширеніші сорти

Також пильну увагу варто звернути і на передпосівну обробку насіння та листове живлення рослин. Тут можна сміливо використовувати органічні стимулятори, на кшталт гуматів із розчиненими в них солями. Такий підхід також демонструє свою ефективність у багатьох господарствах, причому бюджет його буде набагато нижчим у порівнянні із традиційною схемою мінерального живлення озимих культур.

Коротше кажучи, якось аграріям доведеться викручуватися, а краще це робити не шляхом відмови від мінерального живлення, а із використанням ефективних рішень, таких як припосівне внесення рідких добрив та органічних стимуляторів. Гірше точно не буде.