Запізнення із закупівлею добрив коштувало 250 тисяч
- Деталі
- Аграрні новини
- 120
«Маса є, а зерна немає» — так сусідні господарства описували результат роботи чистою селітрою. У господарстві, яке цього року повністю перейшло на іншу форму азоту, одне поле дало сім тонн з гектара. Але найдорожча помилка сезону виявилася не агрономічною, а календарною.
Цього року ФГ «Реїнці» на Миколаївщині, яке обробляє 300 гектарів, повністю перейшло із селітри й карбаміду на карбамідно-аміачну суміш. Про досвід цього переходу та про помилки в термінах закупівлі розповів співвласник господарства Ярослав Мудрий в інтерв'ю Kurkul.com.
Технологічна перевага, заради якої змінювали схему, полягає у формах азоту. КАС містить одразу три — амідну, амонійну та нітратну, які переходять одна в одну поступово. Це дає пролонговану дію протягом усієї вегетації й дозволяє вносити добриво за один прохід замість двох-трьох.
Різницю в результаті фермер описує через порівняння із сусідами: «Колеги, які працювали чистою селітрою, казали, що маса є, а зерна немає. А в мене одне поле дало 7 т/га».
Фосфор скоротили, але лише на сезон
Друге рішення сезону стосувалося фосфорних добрив: їх норму зменшили на 20–30%. Підстава була конкретна — торішній залишок фосфору в ґрунті рослини не встигли використати під час посухи, тобто елемент фізично лишався в полі.
Проте фермер окремо наголошує, що це рішення разове й переносити його на наступні роки не можна. Фосфор має накопичувальний ефект і не компенсується швидко, на відміну від азоту.
«Рослина не може взяти недоступний фосфор. Люди відмовлялися від нього три роки — потім ще три роки не бачили результату від поновлення», — пояснює Мудрий.
Тобто економія на фосфорі працює лише як точкове рішення за наявного запасу в ґрунті, а системне скорочення дає відкладений збиток, який доведеться відпрацьовувати роками.
Календар закупівлі коштував 250 тисяч гривень
Найдорожча помилка сезону лежить поза агрономією. Господарства, які придбали азотні добрива до нового року, отримали їх суттєво дешевше. ФГ «Реїнці» купувало в лютому — і різниця в ціні склала 3 тис. грн за тонну, а ті, хто купував у березні, переплатили ще більше.
При річному обсязі використання близько 50 тонн азотних добрив запізнення обійшлося господарству у 250 тис. грн додаткових витрат. Для підприємства на 300 гектарів це приблизно 830 гривень з кожного гектара — фактично прихована стаття витрат, яка не має жодного стосунку до технології вирощування.
Причину сезонного коливання цін фермер описує як стійку закономірність:
«Актуально купувати влітку або восени. Перед весняним підживленням ціна завжди піднімається, бо переважна більшість купує перед посівною. П'ять років поспіль спостерігаю цю тенденцію».
Практичний висновок стосується найближчих тижнів. Зараз саме той період, який Мудрий називає оптимальним для закупівлі, а ринок цьогоріч додає власний аргумент: виробники вже піднімали ціни на азотні добрива, і подорожчання логістики працює на подальше зростання вартості.