Експорт українського меду: у 2024 були лідерами, а що зараз?

Україна вийшла на світовий ринок меду як сильний гравець відносно нещодавно, але вже встигла продемонструвати себе на глобальній арені як провідний експортер.

У 2024 році український мед, попри складнощі повномасштабної війни, продовжує демонструвати стійку позитивну динаміку у світовій торгівлі.

Якщо розглядати ТОП-5 найбільших світових експортерів меду в світі у 2024 році, то він виглядає наступним чином:

• №1: Китай з обсягом 169,6 тис. т;
• №2: Індія – 94,8 тис. т;
• №3: Україна – 85,8 тис. т;
• №4: Аргентина – 78,1 тис. т;
• №5: В’єтнам – 48,2 тис. т.

Як бачимо, за підсумками минулого року Україна в експорті меду посідає 3 місце серед традиційних світових лідерів.

Мед – це, мабуть, один із небагатьох компонентів українського аграрного експорту, який не постраждав від блокування морських портів російськими військами, оскільки в основному споживачі – європейські країни. Раніше квоти щодо цього продукту для безмитного ввезення, котрі виділялися в межах Угоди про асоціацію з ЄС, вичерпувалися українськими експортерами за лічені дні — іноді це ставалося вже 4 січня.. Після скасування мит та зборів з українського експорту Європейським Союзом, в українські бджолярі мали рентабельні експортні можливості.

Найбільшими покупцями українського меду в 2024 році стали:

• Німеччина — 18,9 тис. т.
• США — 12,1 тис. т.
• Польща — 9,7 тис. т.
• Франція — 9,6 тис. т.
• Бельгія — 7,1 тис. т.

Крім цього, український мед був присутній на інших ринках, а саме: в Туреччині, Великій Британії, Японії, Швейцарії, Канаді, Катарі, Йорданії та ін.

Однак у 2025 році знову введені квоти створюють додаткові перешкоди на шляху експорту меду в ЄС.

Хоча квоти значно перевищують попередні, вони все ще не покривають весь експортний потенціал України. Тим не менш, це важливий крок, який допомагає українським виробникам зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку, який залишається ключовим для збуту українського меду.

Високі результати експорту стали можливими завдяки злагодженій співпраці між агровиробником і пасічником. Тож впровадження ефективних механізмів взаємодії аграріїв і бджолярів та їх дотримання залишається ключовим завданням для всіх учасників ринку.

Пише ucab.ua.