Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у партнерстві з Інститутом тваринництва НААН та за підтримки міжнародної компанії «Сингента» запустили соціальний проєкт «Належна бджільницька практика» — Good Beekeeping Practice (GBP).

Його мета — донести до всіх учасників процесу виробництва бджільницької продукції єдині правила, які допоможуть захистити інтереси бджолярів і сільгоспвиробників, зробити обопільний бізнес успішним. Інформація представлена практичними лекціями на YouTube-каналi проєкту.

«Комунікація є одним із дієвих напрямків. Крім використання комунікації на базі органів місцевого самоврядування залучених державою, також є ряд комунікаційних платформ, де, використовуючи сучасні засоби діджиталізації, можна реєструватися, додавати інформацію, отримувати повідомлення про час внесення та тип ЗЗР, а також інформацію про фізичну наявність або перебування вуликів з бджолами на тій чи іншій території. На жаль, навіть зважаючи на всі зусилля, семінари, регіональні комунікаційні платформи, які ми як Міністерство активно підтримуємо, поки що недостатня кількість фермерів і бджолярів охоплені комунікацією для того, щоб мати ідеальний результат. Саме тому важливо продовжувати розвивати комунікацію, бо ще багато роботи попереду», — зазначає Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Старт проєкту «Належна бджільницька практика» — це спосіб допомогти учасникам ринку замість звинувачень один одного вирішити їх проблеми за рахунок правильних агротехнічних правил та технологій і побудувати в Україні виробництво безпечної та якісної продукції у відповідності з нормами Європейського Союзу.

Належна бджільницька практика адаптована в усьому світі. Вона не тільки спрямована на максимальне збереження бджіл, але й встановлює ряд виробничих, ветеринарно-санітарних та гігієнічних вимог, яких потрібно дотримуватися протягом всього ланцюга виробництва продукції бджільництва.

«Це є результатом взаємодії факторів, а не однієї причини. Серед ТОП-причин — поширення паразитів, хвороби і природних ворогів бджіл, нераціональне застосування пестицидів у сільському господарстві, зменшення природної кормової бази бджіл і несприятливий вплив змін клімату», — говорить Євген Руденко, доктор ветеринарних наук, директор Інституту тваринництва НААН України.

Хоча за останні три роки спостерігається позитивна динаміка, на сьогодні ситуація із загибеллю бджіл в Україні залишається досить складною.

«В усіх країнах, де працює «Сингента», ми опікуємося питаннями біорізноманіття та збереження природніх ресурсів. Саме для цього ми ініціювали «План успішного зростання» (Good Growth Plan) і запросили до нього партнерів, адже боротьба зі зміною клімату і скороченням біологічного різноманіття є першочерговим завданням для відновлення сільського господарства. Щодо ініціатив в Україні, то ми дуже вдячні за підтримку Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та дякуємо Інституту тваринництва НААН за плідну та результативну співпрацю. Ми вважаємо, що професійна освіта, зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом є ключовим фактором успіху та досягнення ще кращих результатів», — додає П’єр Кохадон, генеральний директор компанії «Сингента» в Україні.

GBP спрямована на усунення негативного впливу зазначених факторів. Належна бджільницька практика — це встановлення діалогу між фермером та бджолярем, захист інтересів виробників, забезпечення здоров'я комах та навчання пасічників найкращим світовим практикам ведення прибуткового бізнесу.

«Ми орієнтуємося на три ключові напрямки, які будуть дієвими для уникнення масових втрат бджіл та організацію ефективної роботи українських пасік. Перший — підвищення кваліфікації бджолярів. Другий напрямок — побудова на окремій платформі системи взаємодії між бджолярами і фермерами. Третій — це контроль за виконанням тих чи інших норм, і притягнення до відповідальності в разі їх порушення», — зазначає Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Оптимальні інструменти заготівлі

Боротьба за собівартість продукції у молочному скотарстві вимагає гнучкого підходу до технічного...

Озимий ріпак: перший прибуток і впевненість у...

Озимий ріпак залишається однією з ключових олійних культур в Україні — і не дарма. В умовах...

Десикація культур препаратами родини Раундап®:...

Десикація є важливим елементом сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур, що...

АгроТренди

Скільки економить No-Till: пальне мотогодини і врожайність кукурудзи в зоні недостатнього зволоження

137
Один Т-150 на 1000 гектарів. Кредит під 28% річних. Жодного досвіду. Саме так у 2002 році починав Сергій Таровик з Кіровоградщини — і саме через брак грошей перейшов на No-Till. Двадцять чотири роки...

Заробіток вищий за офісний: агробізнес масово переманює молодь

382
74% роботодавців фіксують критичний дефіцит кадрів, проте в агросекторі ситуація гостріша, ніж будь-де. Мобілізація забрала фахівців найпродуктивнішого віку, а старіння галузі досягло своєї межі....

Вирощування бавовни на Одещині: богара vs зрошення і роль калію у врожайності

283
Перший сезон — невдача на богарі. Другий — перший успіх на зрошенні. Третій — конкретні цифри й рішення розширювати площі. Бавовник на Одещині пройшов шлях від спортивного інтересу до бізнесового...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.