Кожен другий аграрний дорадник має готове рішення для АПК — його не чують

Держава витрачає мільярди на підтримку аграріїв. Водночас тисячі фахівців дорадчих служб, які щодня працюють із фермерами в полях і на фермах, стоять осторонь ухвалення рішень. Нове дослідження НАСДСУ зафіксувало масштаб цього розриву.

Фото: Міністерство аграрної політики та продовольства України. Засідання робочої групи з впровадження системи AKIS у Мінагрополітики.

 Два світи в одній галузі

Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України у 2025 році провела дослідження, яке виявило глибоке сперечання у взаємодії між владою й аграрними громадськими організаціями. З одного боку — 64% представників організацій громадянського суспільства вважають себе фахівцями, здатними розробляти галузеві стратегії. З іншого — лише 17% державних посадовців готові визнати за ними таке право.

Для фермера це не абстрактна статистика. Саме дорадники НАСДСУ першими зʼявлялись у господарствах після ракетних ударів, допомагали переорієнтувати логістику, знаходили альтернативні ринки збуту. Держава ці функції де-факто передала громадському сектору, але де-юре так і не визнала його повноцінним партнером. 

Ради є, роботи немає

Ситуацію ускладнює те, що формальні механізми участі вже існують — але не працюють. Понад половина опитаних представників органів влади підтвердили: громадські ради при відомствах або не займаються аграрними питаннями взагалі, або функціонують суто для звітності. Рекомендації дорадчих служб часто навіть не реєструються офіційно — а отже, не можуть вплинути на жодне рішення.

Тим часом Мінагрополітики у травні 2025 року презентувало систему AKIS — Національну систему аграрних знань та інновацій, яка має обʼєднати фермерів, науковців і дорадників. За словами міністра Віталія Коваля, «без знань немає розвитку, а без інновацій немає конкурентного агросектору». Але якщо дорадчі служби й надалі залишатимуться поза механізмом ухвалення рішень, навіть AKIS ризикує стати черговою гарною презентацією.

Фото: Міністерство аграрної політики та продовольства України.  Засідання робочої групи з впровадження системи AKIS у Мінагрополітики.

 Що довела війна

Повномасштабне вторгнення стало несподіваним тестом на спроможність. Проєкти підтримки ветеранів-аграріїв, забезпечення локальної продовольчої безпеки в прифронтових районах, перекваліфікація та кризова логістика — все це реалізовували переважно громадські організації й дорадчі служби. Держава на той момент просто не встигала.

Але з поверненням до «нормального» режиму роботи відомств ці організації знову опинилися в ролі прохачів, а не партнерів. За матеріалами дослідження НАСДСУ, ризик «вигорання» громадського сектору є реальним — а разом з ним і втрата напрацювань, які могли б лягти в основу повоєнного відновлення АПК.

Читати також: 500 000 гривень на сільгосптехніку: як ветерани можуть отримати держкомпенсацію у 2026 році

Що це означає для фермера

Держбюджет 2025 року передбачив понад 6 млрд гривень на підтримку аграріїв. Але якість витрачання цих коштів прямо залежить від того, наскільки рішення відповідають реальним потребам виробників. Без системного залучення дорадчих служб і галузевих організацій до розробки програм підтримки частина цих грошей іде на рішення, відірвані від поля.

За матеріалами НАСДСУ, впровадження цифрових платформ для обліку пропозицій від дорадчих структур і реформа громадських рад з наданням їм реальних повноважень — це не побажання, а умова ефективного використання бюджету АПК. Поки чиновники та фермерські дорадники говорять різними мовами, вигравати від цього не буде ніхто.

Читати також: 5 агротурів квітень–червень 2026: ветерани можуть безкоштовно побачити агробізнес зсередини

За матеріалами: НАСДСУ, Мінагрополітики України

Ульянов Ярослав, студент 3-го курсу групи ЖР-23-1-фмб
кафедри журналістики, видавничої справи, поліграфії
та редагування Фахового коледжу «Освіта»
Відкритого міжнародного університету розвитку людини «УКРАЇНА»