Шкідливі комахи у плодовому саду. Буйволовидна цикадка
- Деталі
- Садівництво
- 3046
Буйволовидна цикадка Stictocephala bubalus F. (Cicadinea: Membracidae, Hemiptera) походить із Північної Америки. У Європі відзначена з 1912 року. Пошкоджує понад 40 видів плодових і дикорослих дерев.
Плодючість однієї самки — до 500 яєць.
Комаха велика, приблизно 1 см, зеленого кольору, із «ріжками».
Читайте також: Хвороби плодових зерняткових. Антракноз
Розвивається одне покоління. Зимують яйця шкідника у гілках чи стовбурах молодих деревних порід, найчастіше в однорічних пагонах. Самка яйцекладом розрізає кору і відкладає яйця у два короткі ряди по 6–12 яєць. Відроджені личинки дуже рухливі, одразу падають на землю і мігрують на трав’янисті рослини (люцерна, березка, паслін, щириця). Наприкінці літа — на початку осені повертаються у сад і починають живитися плодовими.
Імаго буйволоподібної цикадки
Під час живлення дорослі комахи та личинки роблять уколи в молодих цьогорічних пагонах, тривалий час перебуваючи на одному місці. Із загрубілих пагонів переходять на молодші й соковитіші. У місці уражень некротизуються епідерміс і кора, з’являються червоно-бурі кільцеподібні перетяжки. Висмоктування соків призводить до затримки росту, відмирання частин рослини. Цикадка також переносить вірусні хвороби.
Захист саду від буйволовидної цикадки
Проти буйволовидної цикадки малоефективні хімічні заходи боротьби. Немає чітких строків обробок. Обприскують Золоном (Фозалон, 350 г/ л), Конфідором Максі (імідаклоприд, 700 г/ кг).
Читайте також: Шкідники деревини: опис та заходи захисту
Уранці, поки комахи не активні, їх збирають руками у рукавицях (цикадка колеться).
Із агротехнічних заходів рекомендовано тримати міжряддя саду під чорним паром, не допускаючи забур’янення.
Олена Безкровна, канд. біол. наук
