Добрива для озимої пшениці

Далеко не всі господарства, надто ж у степовій зоні України, вирощують озиму пшеницю за інтенсивною технологією. Нині мова йде швидше про те, як допомогти рослинам пережити стресові умови та видобути із грунту те, що там і так є.

Тому трапляється, що насіння кладуть у землю без жодних добрив, обмежуючись зимово-весняним куцим підживленням, або ж провадять внесення 100 кг аміачної селітри чи нітроамофоски перед сівбою, і 150-250 кг селітри під час відновлення вегетації.

В принципі такої кількості діючої речовини цілком достатньо, щоб виростити 35-45 ц/га озимої пшениці у посушливій зоні. Проте існують технології, які дозволяють зробити стартовий розвиток рослин озимої пшениці більш ефективним.

________________________

Не варто давати великі норми добрив під передпосівне дискування чи культивацію, якщо погодні умови цьому не сприяють

________________________

Дійсно, не варто давати великі норми добрив під передпосівне дискування чи культивацію, якщо погодні умови цьому не сприяють. Нітроамофоска, амофос чи навіть карбамід можуть так і лишитися лежати у грунті мертвим вантажем аж до літа, віддавши рослинам зі свого складу мізерний відсоток діючої речовини.

Значно більш ефективно, внісши декілька десятків кілограмів легкорозчинного азотного добрива для того, щоб пришвидшити деструкцію стерні (краще КАС, або принаймні аміачну селітру), зробити головну ставку на припосівне внесення добрив, продумане ранньовесняне підживлення та листові обробки.

Багато залежить від способу припосівного внесення гранульованих добрив, які заведено у більшості випадків класти вбік і трохи вглиб від насінини, аби убезпечити її від прямого контакту і можливих опіків.

Це все ніби правильно, однак такий підхід стимулює кореневу систему сходів розвиватися у відповідному напрямку – убік і доволі близько від поверхні грунту. Нескладно здогадатися, що із настанням спеки, волога із верхнього шару грунту, якщо вона там була, випарується дуже швидко, що негативно вплине на рослину, яка не зможе миттєво спрямувати своє коріння вниз.

Натомість переоснастивши посівні агрегати на внесення гранульованих добрив на 6-12 см нижче насінини, ми стимулюємо кореневу систему пшениці шукати поживи в глибині. А, отже, сприятимемо підвищенню життєздатності рослин.

При цьому ліпше застосовувати не традиційні комплексні добрива, а легкорозчинні NPK із домішкою сірки, у складі яких знаходиться швидкорозчинний калій та фосфор у різних формах, що забезпечує пролонговане споживання цього елементу кореневою системою рослин.

У крайньому разі, якщо мова йде про супербюджетну технологію вирощування озимої пшениці, потрібно пам’ятати про одну очевидну річ – складнорозчинне добриво ніколи не буде доступним кореневій системі молодих сходів рослин тоді, коли це найбільш потрібно.

І якщо ми прагнемо забезпечити швидкий старт пшениці, та ще й за низької кількості вологи у грунті, то краще дати декілька «крупинок» звичайної аміачної селітри. Дещиця доступного азоту мобілізує інші необхідні елементи, виправдовуючи принцип «краще мало, аніж нічого».

Агровиробники, прагнучи упіймати вологу, розкидають селітру і сульфат амонію полями, починаючи ледь не з нового року. Тим більш, що поняття мерзлоталий грунт, схоже, лишилося там таки – у радянських підручниках із агрономії. Ми ж у більшості випадків маємо лише мерзлий грунт, крізь який намагаємося протиснути азот до коренів рослин.

________________________

Підживлення потрібні, але лише тоді, коли агрокліматичні умови дозволяють здійснити їх ефективно. Тому не варто картати себе в тому разі, якщо, наприклад, замість запланованих 300 кг/га селітри вдалося внести лише 150 кг/га в перший прийом

________________________

Тому необхідно змиритися із очевидним: підживлення потрібні, але лише тоді, коли агрокліматичні умови дозволяють здійснити їх ефективно. Тому не варто картати себе в тому разі, якщо, наприклад, замість запланованих 300 кг/га селітри вдалося внести лише 150 кг/га в перший прийом. Нехай буде навіть 100 кілограмів, аніж ризикувати і намагатися будь-за-що зайти в поле і провадити друге внесення в сухий грунт за допомогою розкидачів чи сівалок. Гірше точно не буде.

І нарешті недодане через об’єктивні причини мінеральне живлення можна частково компенсувати шляхом позакореневих внесень. Звісно, що по листу ніколи не вдасться додати необхідну норму живлення, однак дворазове внесення 10-15 кг карбаміду разом із 2-4 кг сульфату магнію дозволять помітно покращити стан рослин. Особливо ж у комплексі із гуматами чи амінокислотами, котрі з кожним роком практичних випробувань доводять свою ефективність.

Так само як і внесення декількох кілограмів такого концентрованого добрива як монокалій фосфат, яке є особливо доречним холодної весни. Також потрібно пам’ятати, що пшениця чутлива до нестачі таких мікроелементів як мідь, марганець та цинк.