Біоконтроль склеротиніозу сої

Білу гниль уважають однією з найшкідливіших хвороб у світі та справжнім викликом для агронома. Склеротиніоз спричиняє в’янення понад 500 видів дводольних рослин. Зокрема, від нього потерпають високоврожайні сорти сої. І нині ні фітопатологи, ні селекціонери з агрохіміками не знайшли 100%-х дієвих способів контролю Sclerotinia sclerotiorum. Утім, останнім часом у світі й Україні активно тривають пошуки ефективних біологічних методів захисту культури

Учені наголошують, що наразі однією з найскладніших проблем у фітопатології став склеротиніоз (біла гниль). Він уражає соняшник, ріпак, моркву, огірки, томати, картоплю та низку інших поширених культур. Щодо сої, то ця грибна хвороба особливо небезпечна для сортів зі стійким, щільним ростом і високим потенціалом урожайності.

Джерела й умови поширення

Гриб-збудник Sclerotinia sclerotiorum утворює в тканинах ураженої рослини чорні кульки-склероції завбільшки від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. У суху погоду вони формуються всередині рослини, а за вологих умов вегетації можуть з’являтися й на зовнішній поверхні сої. Розвитку патогену сприяє тривала дощовита погода на тлі невисокої температури повітря, засмічені посіви й підвищена густота стояння рослин.

Джерела інфекції — склероції в ґрунті й механічна домішка в насінні, заражене насіння, велика кількість рослин-резерваторів, аскоспори, що переносяться вітром і дощем. А життєздатність склероцій у ґрунті в ній варіює від одного до 12 років і залежить від властивостей ґрунту, погодних умов, активності мікроорганізмів тощо. Відтак за контролю хвороби за допомогою сівозміни слід щонайменше п’ять років не сіяти на полі дводольні культури, що фактично неможливо. Серед агротехнічних заходів також певний ефект для стримування хвороби можуть забезпечити ширші міжряддя й менша густота посіву.

Генетична уразливість сортів

Загалом склеротиніоз дуже складно контролювати. І тут є низка специфічних й обмежувальних нюансів. Насамперед 100% генетичної стійкості не існує. Деякі сорти краще переносять білу гниль, але це може бути частково пов’язано з менш стійким зростанням і нижчим загальним потенціалом урожайності.

Більше з тим, навіть відносно стійкі сорти можуть піднести сюрприз, що може коштувати доброї частини очікуваного врожаю. Американські та канадські дослідники наводять приклади, що в ізолятах збудника склеротиніозу сої Sclerotinia sclerotiorum несподівано виявилася повна інверсія стійкості. Тобто уразливий сорт може відразу стати стійкішим, а стійкий — раптово виявитися уразливим до певного ізоляту. І на практиці трапляється значне поширення склеротинії навіть за сівби рекомендованих сортів.

Гриб підкрався ­непомітно

Ба більше, у деяких патогенів інфекція виникає за багато тижнів до появи видимих ознак. Особливо коли складаються сухі погодні умови. А коли ураження вже стає очевидним, ефективно боротися з ним буває занадто пізно. Загалом жоден фунгіцид не забезпечує повного контролю над хворобою. Крім того, існує дуже вузьке вікно для застосування проти склеротиніозу сої, яке повинно враховувати розвиток апотецій, вивільнення аскоспор і цвітіння культури.

Профілактика по ­цвітінню

Щодо терміну профілактичної обробки, то рекомендується застосувати фунгіцид на стадії цвітіння. Ця фаза розвитку має вирішальне значення, оскільки хвороба проникає в рослину через нові квіти. Квіти є початковим джерелом поживних речовин для патогенів, а наступні інфекції виникають на стеблі сої поблизу вузла, де гриб уразив суцвіття. В зонах підвищеного ризику застосовують фунгіцид із тритижневим інтервалом після початку цвітіння, щоб подовжити захист наступних квітів від інфекції.

Високий ризик резистентності

Однак тут ще постає такий нюанс, як резистентність, що вже стала справжньою проблемою для виробників сої. У низці європейських країн розробляють антирезистентні стратегії, в основі яких лежить використання фунгіцидів, що містять діючі речовини з різних хімічних класів. Також зазначають наявність високого ризику перехресної стійкості між діючими речовинами з класу карбоксамідів (SDHI) і стробілуринів (QoIs), яка вже зафіксована у патогенів на інших культурах.

Біологічні альтернативи в контролі

Оскільки жоден хімічний препарат не може повною мірою впоратися з хворобою, дослідники розробляють методи біоконтролю білої гнилі. За останні роки дослідження методів біоконтролю склеротиніозної гнилі стебла сої значно просунулися, були виявлені перспективні гриби й бактерії.

Серед грибних агентів найглибше вивчено штами Trichoderma. І на сьогодні різні види Trichoderma беруть участь у біоконтролі склеротиніозу сої в США. Учені зазначають, що обприскування штамом T. harzianum T-22 може ефективно пригнічувати ріст S. sclerotiorum, інгібувати проростання склероціїв, знижувати шкідливість хвороби в польових умовах. Більше з тим, Т-22 зміг поліпшити біомасу пагонів і коренів у польовому застосуванні.

Інший штам T. harzianum, bafc 742, змішаний зі S. sclerotiorum у ґрунті, продемонстрував ефективність біоконтролю в тепличних і польових умовах, збільшуючи виживаність рослин сої після застосування. Також хороші перспективи продемонстрували інші види Trichoderma, а також гриби Clonostachys rosea та Coniothyrium minitans.

Для захисту сої від склеротиніозу розглядають і численні бактерії. Зокрема, це добре відомі штами Bacillus, які пригнічують ріст міцелію і продукцію склероціїв у патогена. Інші біоконтролюючі бактерії, такі як штами Streptomyces, Burkholderia, Paenibacillus polymyxa і Lysobacter enzymogenes C3 теж демонструють обнадійливий ефект за обробки насіння сої і можуть бути використані для виробництва біофунгіцидів.

Українські дослідники теж ведуть роботу в цьому напрямі. Зокрема, встановлено, що гриби видів Trichoderma, Gliocladium rozeum і Ampelomуces artemisia шт. А1 проявили високу антагоністичну активність до патогенів грибної етіології. Затримка росту шкідливих об’єктів становила 70–100%. Тривають досліди і щодо застосування ефективних бактеріальних штамів.

Вітчизняні біорішення на ринку

Ба більше, на ринку доступний і вітчизняний препарат Склероцид для захисту проти збудників білої гнилі (склеротиніозу). Він містить кілька біоконтролюючих штамів. За даними виробника, завдяки унікальній селективності Coniothyrium minitans до склероцій грибів роду Sclerotinia і властивостям Coniothyrium minitans і Trichoderma harzianum патоген знешкоджується на стадіях міцеліального росту й склероції.

Trichoderma harzianum, Bacillus licheniformis і Bacillus subtilis здатні не тільки зупиняти склеротиніоз на ранній фазі, а також боротися зі супутніми інфекціями (фузаріозом, альтернаріозом, септоріозом). Серед переваг продукту також називають відсутність фітотоксичності (добре переноситься рослинами незалежно від стадії розвитку культури), зміцнення імунітету рослин й оздоровлення ґрунту.

Біопрепаратом можна обробляти ґрунт і пожнивні рештки, проводити передпосівну обробку насіння сої (а також соняшнику, ріпаку, кукурудзи). Для обробки посівів рекомендовано позакореневе підживлення/обприскування або фертигація / стрічкове внесення в період вегетації через систему крапельного зрошення.

Іван Кандул