Вплив удобрення на формування продуктивності соняшнику

Ростові властивості різних гібридів соняшнику різняться між собою за такими показниками, як енергія початкового росту, час настання та тривалість фаз розвитку, період настання стиглості, морфологічні параметри рослин, врожайні властивості та показники якості продукції

У одного й того ж гібриду за зміни кліматичних чи технологічних умов вирощування можуть змінюватись і основні показники. Тому рівень реалізації біологічного потенціалу рослин залежить як від спадкових можливостей, так і в значній мірі від умов навколишнього середовища та оптимізації умов, необхідних для проходження відповідних етапів онтогенезу, тому що знівелювати недоліки на попередньому етапі в подальшому неможливо.

В умовах проведення досліджень, нами фіксувалися основні фази розвитку рослин соняшнику залежно від внесених добрив чи використання біопрепарату для визначення їх впливу на тривалість міжфазних періодів та періоду вегетації культури в цілому.

В середньому за два роки період сівба – сходи тривав 13 діб. Сходи – перша пара листків був протягом 5 діб. Найбільш розтягнутий у соняшника період був відмічений від фази цвітіння до достигання і складав 61 добу. При цьому період від сходів до повного достигання тривав 106 діб.

За нашими фенологічними спостереженнями встановлено, що строки настання фаз розвитку соняшнику не залежали від фону живлення та використання біопрепарату.

Вплив факторів

Одною з головних складових урожайності є густота рослин. За період вегетації рослини соняшнику піддаються впливу багатьох негативних факторів, які знижують густоту рослин, які зійшли і призводять до недобору урожайності. Нашими дослідженнями встановлена залежність виживаності рослин соняшнику від добрив та від інокуляції насіння мікробним препаратом (табл. 1). Сформована, після отримання повних сходів у фазу утворення рослинами соняшнику першої пари листків, густота рослин на рівні 5,6 шт./м² змінювалася у контрольному варіанті без добрив на 0,5 шт./м² , тоді, як лише за інокуляції посіви втрачали 0,3 шт./м² , при внесенні мінеральних добрив та за їх взаємодії з мікробним препаратом та із побічною продукцією зменшувався показник виживаності на 0,2 шт./м² . Найменші втрати рослин протягом життя були у варіанті з органічними та мінеральними добривами з використанням біопрепарату а рівень загибелі не перевищував 0,1 шт./м². Встановлено, що вказані показники, у відсотковому співвідношенні, порівняно до варіанту без добрив становили 0,2 шт./м² за умов використання біопрепарату окремо та у взаємодії з мінеральними добривами з органічною речовиною попередньої культури.

Таблиця 1. Виживаність рослин соняшнику залежно від удобрення (середнє за 2020–2021 рр.)

Примітка: *П. П. – побічна продукція попередньої культури

Використання лише мінеральних добрив та мінеральних з біопрепаратом і мінеральних добрив з другорядною продукцією попередньої культури призводило до збільшення загиблих рослин соняшнику а показник різниці був на рівні 0,3 шт./м².

Рівень виживаності рослин

Отже, встановлена залежність виживаності рослин від фактору удобрення. Найменші втрати рослин протягом періоду вегетації соняшнику (0,1 шт./м²) були за умов поєднання мінеральних добрив та побічної продукції попередника в якості органічних добрив і обробко насіння перед сівбою біологічно активним препаратом.

За даними кореляційного аналізу встановлена висока залежність тривалості вегетаційного періоду, загальною масою та урожайністю. При цьому загальна маса рослин соняшнику залежить від висоти рослин, а пізніше й від діаметру кошику.

Висоту рослин вважають однією з важливих морфобіологічних ознак, яка характеризує реакцію рослин на зміну умов вирощування. Фаза цвітіння прийнято рахувати головною фазою серед інших. У цю фенофазу, рослини формують найбільшу висоту та надземну масу.

Висота рослин за фазами розвитку відіграє важливе значення для формування продуктивності вирощуваної культури, але поки що не має єдиної думки відносно оптимальної висоти соняшнику.

Юрій Мащенко, завідувач науково-технологічного відділу
збереження родючості ґрунтів ІСГС НААН, к. с.-г. н.,
експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег Гайденко, учений секретар, завідувач відділу маркетингу
та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
к. т. н., с. н. с., дорадник з питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва